Нині мало хто рахується зі старовинними канонами, але дізнатись про весільні народні прикмети все-таки цікаво. Ось далеко не повний список повір’їв, які покликані уберегти молодих від невдач у подальшому подружньому житті та зробити їхній шлюб щасливим і міцним.

Обручки. В жодному разі не можна давати комусь приміряти обручки чи допускати, щоб вони падали на підлогу. Та коли така колізія вже сталась, щоб «втримати» щастя, свідок повинен підняти обручку і протягнути через неї нитку, яку потім треба спалити. Після обміну обручками порожню коробочку не можна брати до рук нікому з молодят (краще, якщо це зробить незаміжня подруга чи неодружений друг).

Достаток. Щоб у домі панував добробут, наречений повинен у правий чобіт покласти монетку, а потім носити її з собою у гаманці, але ніколи не витрачати і не розмінювати. У весільні бокали молодят, за традиціями, також можна покласти монетки, а після церемонії і святкування берегти їх удома під скатертиною кухонного столу. Особливого багатства слід чекати і тоді, коли під колеса весільного автомобіля незнайомий перехожий кине гроші.

Обереги. Для захисту майбутньої родини від зурочення перед виїздом з дому мама нареченої повинна передати доньці якусь сімейну реліквію: хрестик, брошку, каблучку, браслет тощо. Ця річ-оберіг має бути з молодою протягом усього весілля. Якщо такої реліквії в родині немає, то мама може подарувати будь-яку прикрасу чи дрібничку, яка у майбутньому стане традиційним подарунком доньці на заміжжя.

Вуаль та англійські булавки. Крім того, наречена може прикріпити на одяг англійську булавку головкою донизу, а також сховати обличчя під вуаллю до закінчення церемонії. Нареченому теж не завадить провести махінацію з булавкою, прикріпивши її під бутоньєркою.

Незвідана сила дзеркал. До вінчання та обручення наречена не повинна бачити себе у дзеркалі повністю вбраною. Можна подивитись на себе, наприклад, у сукні, але без рукавичок чи фати. Одразу ж після одруження закоханим, навпаки, потрібно подивитись на себе у дзеркало разом: це об’єднає їх у щасливу пару.

Не просто квіти. Букет, подарований нареченим, дівчині не можна випускати з рук увесь день (щоб не втекло сімейне щастя). В крайньому разі його можна дати потримати коханому чи мамі. На весільному банкеті квіти можна поставити на стіл перед собою, а ввечері — забрати у спальню. Незаміжнім подружкам, які бажають вийти заміж, замість подарованого молодим букета потрібно кинути інший — замовлений заздалегідь.

Щоб молодим не заважали. На святкування не варто їхати прямою дорогою. В народі вважається, що нечисту силу потрібно збити з пантелику, а тому вибрати вітіюватий шлях. Дехто прив’язує до заднього бамперу авто порожні консервні бляшанки: вони бриньчатимуть по дорозі і відлякуватимуть нечисть. З цією ж метою, коли молоді під’їжджають до місця святкування, машина повинна голосно сигналити.

Наречена ріже, наречений підтримує. Весільний торт ріже наречена, а місія нареченого — підтримувати ніж. Перший шматок молодий кладе на тарілку коханій, другий шматок молода віддає коханому, все інше — гостям. Цей ритуал — до порозуміння між закоханими.

Сльози на щастя. В народі вважається, що у день весілля наречена повинна трохи поплакати — тоді її сімейне життя буде щасливим. Звичайно, краще за все, якщо це будуть сльози від напутніх слів батьків, а не через якісь накладки чи проблеми.

Не лише на згадку. Залиште й зберігайте удома — як реліквію — деякі весільні аксесуари (наприклад, фату й бутоньєрку). Згадуйте про них, якщо в домі спалахнуть сварки.

Насправді весільних прикмет дуже багато. Вірити у них чи ні, кожен вирішує сам. На мою ж думку, аби шлюб був вдалим, найголовніше — одружитись із коханою людиною!

Прикмети збирала Сюзанна КІРІНА.

Фотоетюд Марини КРИВДИ.