Сергій РИЖКОВ: «Розмови про кризу суднобудування в Україні перебільшені...»

— Мій оптимізм базується на об’єктивних реаліях. Європейська інтеграція є стратегічною метою України як морської держави. Наша країна має вихід до Чорного та Азовського морів, власний флот (цивільний та військово-морський), суднобудівний та судноремонтний комплекси, морські торговельні порти. Прийняття в 2009 році Морської доктрини України визначило нашу перспективу на майбутню чверть століття у напрямку використання ресурсів Азовського і Чорного морів та інших районів Світового океану, ефективної і безпечної морської господарської діяльності, військово-морської діяльності та діяльності, пов’язаної з охороною державного кордону на морі.

На моє глибоке переконання, уже найближчим часом морська діяльність може і повинна стати однією з основ економіки України і впливати на розвиток багатьох галузей промисловості та видів виробництв. Від суднобудування та судноремонту, морських перевезень вантажів та пасажирів, портового господарства до туристичної галузі (морські прогулянки), розроблення та видобування корисних копалин, науково-дослідницьку та освітню діяльність.

— Справді, ситуація непроста. Але не така, щоб виносити смертний вирок вітчизняному суднобудуванню. В Україні є всі умови для його подальшого розвитку. Це і морські порти, які мають високий транзитний потенціал, це і суднобудівна галузь, яка може забезпечити поповнення торговельного флоту держави, а головне — науковий та освітньо-кадровий потенціал.

Через територію нашої держави пролягають транс’європейські коридори на Кавказ та Азію, які включають і морські шляхи через українські порти та Чорне море. Тому розвиток нашої морської інфраструктури і суднобудування — це не тільки наше бажання, а й перед Україною — вимога світової спільноти! Це підтверджено тим, що у 2011 році День Європи в Україні проходив у Миколаєві. З цього приводу поважна делегація відвідала і наш університет. Зверніть увагу, на зустріч зі студентами-корабелами завітали всі посли морських країн Європи — Великої Британії, Нідерландів, Бельгії, Франції, Швеції, Фінляндії, які приїхали у Миколаїв, та інші уповноважені особи. Вони доволі високо оцінили інтелектуальний рівень студентів та сучасний рівень університету.

Я глибоко переконаний, що всі розмови про кризу суднобудування в Україні та неможливість його відродження — це, м’яко кажучи, дуже перебільшені. Відновлення галузі можливе за три-чотири роки. Але при цьому потрібна підтримка держави, як у всіх розвинених країнах.

— Суднобудування — доволі специфічна галузь. Акумулюючи у своїй продукції досягнення великої кількості суміжних галузей промисловості (металургії, машинобудування, електроніки й т. п.), суднобудування одночасно стимулює їх розквіт, досягнення ними високого науково-технічного рівня. Можна сказати, що, з одного боку, суднобудування є індикатором рівня розвитку економіки держави, а з другого — стимулюючою ланкою економічного розвитку. Створення одного робочого місця у суднобудуванні спричиняє появу чотирьох-п’яти робочих місць у суміжних галузях.

Але характерними рисами галузі є також висока наукоємність кораблів і суден, тривалість циклів їх розробки й будівництва, висока капіталомісткість продукції галузі, необхідність закупівлі значної частки комплектувального устаткування за кордоном.

Тому урядова допомога суднобудуванню має здійснюватися шляхом прямого субсидування будівництва суден; надання полегшених умов при кредитуванні й податкових послаблень; надання державних замовлень на виготовлення цивільних суден національним верфям; списання боргів; надання фінансової допомоги при модернізації й реконструкції суднобудівних верфей і т. п.

Нині розуміння з боку нашої держави є. Як підтвердження, робоча поїздка Президента України Віктора Януковича у Миколаїв, де він був присутнім при закладанні українського корвета на Чорноморському суднобудівному заводі. Президент у своєму виступі перед корабелами визнав Програму вітчизняного кораблебудування «справою честі» для України.

Додає впевненості і те, що ми фактично зберегли нагромаджений раніше досвід, наукові розробки й успішно їх розвиваємо. Тільки змінено ринок — наразі ми продуктивно працюємо на світовий, а не на вітчизняний ринок.

— Ринок наукових і проектних послуг не любить порожнечі, тим паче, що Україна інтегрована у світову економіку. Нині працюють найдоцільніші нові схеми кооперації, які дають змогу з максимальною ефективністю досягати результату на ринку наукових та виробничих суднобудівних послуг.

Підтвердження цього — спільна праця у цьому напрямку нашого університету з такими відомими колективами, як «Суднобудівний завод «Океан», «Аker Yards Desіgn Ukraіne», «Морське інженерне бюро», Інститут електрозварювання імені Є. О. Патона НАН України, Класифікаційне товариство «Регістр судноплавства України».

Серед наших наукових розробок насамперед я відзначив би такий проект загальнодержавного значення, як «Створення універсальних транспортних суден та засобів океанотехніки». Його подано на здобуття Державної премії у галузі науки і техніки в 2011 році.

— До складу університету входять Кораблебудівний інститут, Машинобудівний інститут, Інститут автоматики й електротехніки, Гуманітарний інститут, Інститут заочної й дистанційної освіти, Інститут післядипломної освіти, Херсонська філія, Первомайський політехнічний інститут, Феодосійський політехнічний інститут, навчальні центри у Києві й Токмаку, науково-технічна бібліотека, Центр довузівської підготовки, друкарня.

Наукова робота зосереджена у Науково-дослідній частині, яка поєднує сім науково-дослідних інститутів, чотири центри, сім галузевих лабораторій, сорок два науково-виробничі колективи, Науково-дослідний центр кораблебудування, Інститут нової корабельної інженерії, науково-виробниче відділення.

Ми готуємо висококваліфікованих бакалаврів, спеціалістів та магістрів з 26 напрямків, 30 спеціальностей (серед яких 71 спеціалізація). Студенти мають змогу здобувати другу вищу освіту, що підвищує їх шанси отримати серйозну роботу.

У 2008 році на основі моєї передвиборної програми щодо створення на базі НУК — університету європейського типу розроблено «дорожню карту» швидкої зміни стану економіки, матеріальної бази університету, що у подальшому і дало змогу перейти до стратегічних завдань. Адже недарма кажуть: «Для того, хто не знає куди пливти, не буває попутного вітру».

Я вдячний професорсько-викладацькому колективу, який підтримав мої наміри. Завдяки цьому затверджено «Концепцію розвитку Національного університету кораблебудування на період 2009—2014 років» та «Перспективний план діяльності Національного університету кораблебудування на 2009—2011 роки». У цих документах визначено стратегічний напрямок нашої діяльності — перевтілення у сучасний університет європейського типу з розвиненою матеріальною базою за рахунок розробки перспективного Генерального плану розвитку НУК, впровадження інформаційних технологій та розвитку матеріальної бази.

— На сьогодні вже розроблено і впроваджується генеральний план розвитку університету з будівництвом найбільшої на Півдні України електронної науково-технічної бібліотеки (як складової проекту Президента України Віктора Януковича Національної електронної бібліотеки), дослідницьких басейнів, сучасної інфраструктури для життя й побуту студентів і співробітників. За сприяння голови Миколаївської облдержадміністрації Миколи Круглова і Миколаївського міського голови Володимира Чайки та депутатського корпусу Партії регіонів торік на сесії міської ради виділено 11,7 гектара землі під його реалізацію. Генеральним планом передбачено створити науковий мікрорайон зі всією необхідною науково-дослідницькою базою. Ми будуємо ціле університетське містечко з двома сучасними корпусами готелів для проживання студентів і аспірантів на тисячу місць, житлові будинки для співробітників університету, Палац студентів тощо.

Миколаїв.