Університет зі світовим ім’ям

— Дякую. Думаю, що найперше треба згадати тих людей, які творили цю новітню історію нашого університету. Це — перший ректор Харківського інституту радіоелектроніки (ХІРЕ) Всеволод Георгійович Новіков, видатний учений в галузі економіки й організації промислового виробництва, ветеран війни, досвідчений організатор, доктор технічних наук, професор. На його плечі лягла важка ноша формування згуртованого висококваліфікованого професорсько-викладацького колективу.

Обов’язково треба назвати і наступного ректора інституту, випускника нашого вузу, доктора технічних наук, професора Валентина Вікторовича Свиридова. Надзвичайно обдарована й авторитетна людина. У перші складні роки становлення незалежної України саме завдяки його зусиллям вдалося наповнити діяльність нашого навчального закладу новим творчим змістом. Це завдяки його ініціативі інститут став Харківським технічним університетом радіоелектроніки (ХТУРЕ). Шкода, що ці особистості рано пішли з життя.

За час діяльності ХІРЕ — ХТУРЕ, а з 2001 року — ХНУРЕ, у нас не раз змінювалися проректори, декани, завідувачі кафедр... Таке кадрове оновлення свідчить про те, що тут виховується чимало авторитетних вчених, умілих педагогів, хороших організаторів. На них, природно, спиралося і спирається керівництво університету в усіх справах з оптимізації подальшої роботи.

— Наш університет добре відомий в Україні та за її межами як унікальний освітній та науковий центр у галузях радіоелектроніки, телекомунікацій, інформатики та обчислювальної техніки. Те, що вуз має статус національного, цілком закономірно: наукові досягнення нашого колективу є загальновизнаними, а високопрофесійний професорсько-викладацький склад робить усе можливе, щоб молодь України та інших країн відкрила для себе скарбницю знань, світових і національних наукових і культурних цінностей.

Тепер навчальний процес в університеті здійснюється за ступеневою схемою підготовки фахівців, як того вимагає чинне законодавство. Протягом останніх років науково-педагогічний колектив вишу працював над розв’язанням найважливіших стратегічних завдань на шляху модернізації системи вищої освіти нашої країни. ХНУРЕ одним із перших в Україні опанував методику адаптації навчальних планів до європейських стандартів. Тобто зробив це ще задовго до того, як МОН України прийняло курс на Болонський процес. Перероблені навчальні плани підготовки фахівців через необхідність опанування студентами 60 кредитів ECTS за навчальний рік, тобто 240 кредитів для отримання рівня бакалавра, згідно з європейськими стандартами. Торік випускники Харківського національного університету радіоелектроніки серед перших в Україні (другі після НТУ «Київський політехнічний інститут») отримали додатки до диплома Європейського зразка (Dіploma Supplement).

Для інтеграції в європейську та світову систему вищої освіти сьогодні в Харківському національному університеті радіоелектроніки активно створюють єдину комплексну систему підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів «спеціаліст», «магістр», що дає змогу долучитися до загальної мережі технічних університетів Європейського Союзу, активно співпрацюють із зарубіжними партнерами: з університетами Швеції, Великої Британії, Фінляндії, Франції, Німеччини, США та інших країн.

ХНУРЕ має досвід з проведення спільної європейської магістерської програми обміну студентів із Wessex Іnstіtute of Technology (Велика Британія), Нортхемптонським коледжем (США) і Національним центром США в галузі мікроелектроніки; співпрацює зі Східноєвропейським відділенням Міжнародного товариства радіоінженерів (ІEEE).

Наприклад, завдяки програмам подвійного магістерського ступеня з університетом міста Ювяскюля (Фінляндія) та Відкритим Університетом міста Амстердам (Нідерланди) за останні сім років понад 60 випускників водночас з отриманням диплома нашого університету захистили дипломи магістрів в університетах-партнерах Фінляндії та Нідерландів, а 20 з них здобули ступінь PhD в європейських університетах.

Директорат з освіти та культури Європейської Комісії визнав україно-фінську програму обміну студентів з університетом Ювяскюля кращою міжнародною студентською програмою у Фінляндії та рекомендував її досвід для вивчення провідними українськими законодавцями в галузі науки й освіти, які працюють над реформою вищої освіти.

Важливим напрямом роботи ХНУРЕ завжди є працевлаштування своїх випускників. Відділ практики вузу трансформували в інформаційно-аналітичний центр «Кар’єра», який займається і самооцінкою й визначенням найближчої та перспективної мети, сприянням у працевлаштуванні, і проведенням аналітичних досліджень на ринку праці.

Наукова діяльність ХНУРЕ передбачає пошуки за такими напрямами, як фундаментальні дослідження з найважливіших проблем природничих, суспільних і гуманітарних наук; збереження довкілля та сталий його розвиток; новітні біотехнології, діагностика і методи лікування найпоширеніших захворювань; нові комп’ютерні засоби та технології інформатизації суспільства; новітні технології та ресурсозберігаючі технології в енергетиці, промисловості та агропромисловому комплексі тощо. Такі, якщо дуже лаконічно, найголовніші напрями нашої діяльності.

— Це, по-перше, перетворення університету в національний навчально-науковий центр підготовки висококваліфікованих фахівців у пріоритетних галузях науково-технічного прогресу: радіоелектроніки, обчислювальної техніки, телекомунікацій, систем управління, новітніх інформаційних технологій. І, по-друге, інтеграція в європейське і світове освітнє та наукове співтовариство з метою забезпечення підготовки фахівців на рівні міжнародних стандартів та розширення можливостей прямих зв’язків із зарубіжними партнерами. Мети досягатимемо за рахунок тих наявних потенціалів і ресурсів, які вже існують. Правда, наповнюватимемо їх новим змістом.

Приміром, використовуючи науково-педагогічний персонал, маємо орієнтувати його на засади дослідницького університету, головною відмінністю якого від університету старого типу (який, на жаль, ще домінує) є те, що університет має стати місцем виробництва нових знань, а не місцем репродукції старих знань. При цьому викладач є не просто репродуцентом готового знання, а передусім дослідником, що має достатньо свободи, часу та фінансово-організаційної інфраструктури для виробництва нових знань, а отже — на викладання цих нових знань студентам.

У науковій діяльності найважливішою відмінною ознакою національних дослідницьких університетів є здатність генерувати знання і забезпечувати ефективний трансфер технологій в економіку, вести широкий спектр фундаментальних, прикладних та пошукових досліджень, реалізувати високоефективну підготовку кадрів вищої кваліфікації, бути лідером в організації і розвитку інноваційно-наукової діяльності. Одним зі шляхів розвитку науково-інноваційної діяльності університету має стати його участь у створенні міжрегіональних, міжвідомчих науково-технологічних кластерів. Повинно розвиватися взаємовигідне партнерство із закордонними університетами, науковими і промисловими підприємствами та компаніями. Має бути розгорнута участь у міжнародних наукових програмах, які фінансуються організаціями Європейського Союзу та іншими.

У навчальному процесі треба переосмислити та вдосконалити його структури, забезпечити його гнучкість, створити умови для розвитку міждисциплінарних навичок та вмінь студентів, здатності їх мобілізувати знання, розв’язувати проблеми, працювати в команді, повноцінно організовувати самостійну роботу. Для цього необхідно забезпечити сумісність навчальних планів і програм із відповідними європейськими, щоб підтримувати якість професійної підготовки фахівців на рівні міжнародних вимог.