У Києві видано енциклопедію «Козацька старшина Гетьманщини» першого заступника голови Українського інституту національної пам’яті, доктора історичних наук Володимира Кривошеї. Автор — відомий в Україні й за її межами дослідник національної еліти ХVІІ—ХVІІІ століть, персонального складу та генеалогії козацької старшини. Новодрук — великий том, де на 792 сторінках дано виклад майже 20-річних досліджень.
— Володимире Володимировичу, ви маєте понад 30 монографій, студій про козацькі полки, сотні. В чому особливість нового видання?
— Енциклопедія включає біограми 14591 представника козацької еліти. Це генеральні старшини, полковники, полкова старшина, повні та наказні сотники, військові канцеляристи, урядники Генеральної військової артилерії і полкової артилерії, Генерального військового суду і полкових судів, компанійська і неурядова старшина, зокрема, значні військові, бунчукові та значкові товариші. В книзі можна за реєстром знайти, хто яку урядову посаду займав у певний час. Також в алфавітному порядку розміщені біограми всіх старшин від доби правління Богдана Хмельницького до 1782 р.
— Нині всі архіви переповнені ентузіастами, які шукають свої родове коріння. Чи допоможе їм ваша енциклопедія?
— Враховуючи, що серед населення України було 50 відсотків родин козаків, думаю, багато хто зможе знайти певну інформацію і в моїй праці. Хоча це буде важко. Бо нащадки української старшини зазнали великих втрат у ХХ сторіччі. Це були представники капіталу, інтелігенції, заможного селянства, поміщики. В 1917—1921 роках згадана верхівка нашого суспільства брала активну участь у громадянській війні по різні боки барикад. Одні загинули, були репресовані, інші — емігрували. При розкуркуленні з України також вивезено сотні тисяч заможних власників, серед них багато нащадків козацької еліти.
— А реально відшукати своїх предків, наприклад, аж у ХVІІ столітті?
— На це треба не рік і не два, а може, й більше. Але я знаю такого чоловіка — пенсіонера, що для онуків склав родовід із 600 персоналій. Найлегше знайти дані про рід у метричних книгах ХІХ століття. А вже за ХVІІІ століття їх збереглося менше. Успіх пошуку великою мірою залежатиме від наявності архівних матеріалів, що збереглися від села чи містечка.
Вл. інф.
На знімках: доктор історичних наук В. Кривошея та його нова книга.
Фото автора.