* Вересень став надміру неприбутковим для промисловості та держбюджету — про зону ризику.
* Нацбанк відновив відносну рівновагу на валютному ринку після різкого зростання курсу долара США — про того, кого обмежили.
* Тристоронні домовленості щодо газу в Берліні потребують протокольних закріплень у жовтні — про «вірю—не вірю».
Ризики розповзаються
...Виведення коксових батарей Авдіївського коксохімзаводу з режиму «гарячої консервації» — добрий знак, проте проблеми з енерго- і водопостачанням не знято: терористи розірвали одну з опорних технологічних ланок: видобуток вугілля — виробництво коксу — виплавка металу.
Державні шахти імені Мельникова та імені Капустіна видавали вугілля на-гора, однак це мало кого тішило — сепаратисти контролювали цього місяця роботу 88 шахт із 93, які знаходяться у Луганській та Донецькій областях...
...Підприємства чи не найбільшої в країні промислово-фінансової групи «Метінвест» не знижували обсягів податкових відрахувань до бюджету, водночас фактично від початку місяця на Донбасі працювало лише два металургійні заводи — «Азовсталь» та імені Ілліча, але вже в середині місяця вони відчували гостру нестачу сировини. А від’ємне податкове сальдо через кровопролитне протистояння на Донбасі вже становило за вісім місяців понад 5 мільярдів гривень...
Підсумую: варварська руйнація транспортної та промислової інфраструктури на Донбасі загострила загальнодержавні негативні тенденції: посилила дефіцит енергоресурсів, зупинила роботу більшості бюджетоутворюючих підприємств, унеможливила приріст економічно активного населення, валютних надходжень у країну, дестабілізувала роботу соціальних служб. Баланси людських і матеріальних втрат на оборону кордонів і витрати на відновлення регіону поки що видаються напівфабрикатами, бо запекле протистояння на Донбасі продовжується, а ризики розповзаються. Наприкінці місяця експерти ООН нарахували майже 300 тисяч внутрішніх переселенців, тим само нагадавши про найдошкульніші ризики — фінансовий, міграційний, правовий, криміно-генний...
Курс відкотили. Торгівлю обмежили
Відплив депозитів із комерційних банків цього місяця уже становив понад 30 відсотків від загального рівня пасивів. Вкладники мимоволі посприяли раптовому стрибку курсу «зеленого» на 30 відсотків на міжбанківському ринку. Нагадаю, 23 вересня торговельна сесія на валютному ринку закрилася котируванням 14,9 грн./$. Якщо до втрат твердої валюти через падіння експортних цін на зерно і руду та дестабілізацію виробництва додати неухильне виведення капіталу з банківської системи, то одразу стає зрозумілою і природа девальваційних очікувань, і намір окремих учасників міжбанківського ринку заробити на курсі. Прямо кажучи, поспекулювати. До честі керівників держави вони одразу ж «по-дорослому» поговорили на цю тему з банкірами, а Нацбанк одразу ж позакручував на ринку «адміністративні гайки», бо ринкових механізмів, як на мене, немає.
Вимога обмежити продаж валюти в одні руки еквівалентом 3 тисячі гривень на день цілком відповіла загальному стереотипу про капіталізм — як епоху дефіциту грошей. Він і, справді, мав місце, але боротися з ним у такий спосіб непродуктивно. По-перше, зважаючи на те, що в обмінниках майже не пахло валютою, її винесли на ринок спекулянти. По-друге, адміністративні обмеження сприяють не зменшенню попиту на валюту, а його зростанню, а відтак і курсу долара США проти гривні. По-третє, ініціатори такого нововведення розраховують, що покупцями валюти залишаться громадяни із середніми статками, але саме вони й формують своїми доходами споживчий ринок, то ж чи варто їх обмежувати?
Підсумую: очевидно Нацбанку й уряду довелося зважувати непопулярне і дуже непопулярне рішення, тому я упевнений, що до кінця року Нацбанк його перегляне. Але сигналом до того має стати поява на ринку значно більшого обсягу валюти, ніж у вересні, а це можливо за позитивних відгуків місії МВФ, яка приїде в жовтні, а, отже, рішення про виділення Україні чергового траншу кредиту «стенд бай».
Борги — по честі, газ — під протокол
Валюта країні зараз потрібна, як ніколи. Після чотиримісячної перерви в Берліні відбулися перемовини між Україною, Євросоюзом та Росією щодо умов відновлення поставок російського газу в Україну. НАК «Нафтогаз України» пристала на пропозицію Єврокомісії укласти «тимчасову» угоду про поставку 5 мільярдів кубометрів газу за ціною 385 доларів США за тисячу кубометрів. «Газпром» вимагає, виходячи з цього, передоплату в 1,9 мільярда доларів США, а також погашення частини торішнього боргу в 2 мільярди доларів США до відновлення поставок блакитного палива. Іншими словами, російські умови, м’яко скажу, не відповідають ані пропозиції ЄК, ані інтересам України.
По-перше, НАК «Нафтогаз України» виступає за ринковий метод формування ціни, відкидаючи політичну складову: отже, протестує проти наміру знизити ціну за рахунок стодоларової знижки від російського уряду. По-друге, оскільки борги спірні, то в НАК логічно пропонують перш ніж платити за газ, узгодити графіки та умови його поставок в минулому і на майбутнє, у тім числі, й умови «бери або плати».
Окрім того, Україна вимагає змінити угоду з Росією щодо транзиту газу. В повідомленні Міненерговугілля за результатами Берлінських перемовин зазначається, що цього вимагає законодавство ЄС та України в рамках Третього енергетичного пакета. З одного боку, це посилює українську позицію в переговорному процесі, зокрема — і щодо поставок реверсного газу з Європи. З другого — обмежує монопольні зазіхання на європейські правила гри.
На російських телеканалах тим часом істерично поширювали нісенітниці про замерзаючу в опалювальний період Україну, яка знову крастиме транзитний газ. Авжеж, якщо цю маячню поширить «Газпром», то, звісно, в очах російських істериків будемо красти. 2009 року охрестили ж українців крадіями, хоча план із транзиту газу до Європи вони перекрили на 15 з гаком мільярдів кубометрів! Даруй, Боже, рабам твоїм прозріння!
Взагалі-то кажучи, останній перед опалювальним сезоном місяць осипав Росію і Україну несподіванками, наче жовтим листям. Бо маємо війну і мир немісцевого значення. Дивували санкції агресору з боку США та ЄС — хто б подумав, що вони, зрештою, болісно дошкуляють! Вражали ілюзії, буцімто з України підуть геть інвестори — натомість газовидобувний гігант «Шелл» вирішив згорнути розробку родовищ у Ханти-Мансійську. Обурювали байки про фінансовий крах України, тоді як НАК «Нафтогаз України» і уряд вчасно узялися погашати євро- бонди на 1,67 мільярда доларів США. Одне слово, ми пережили гостросюжетний вересень.
Того ж дня стало відомо про збільшення статутного фонду НАК «Нафтогаз України» на 104,6 мільярда гривень. Вересень закінчився.
Від першої особи
Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк:
«Уряд, незважаючи на всю складність фінансово-економічної ситуації, відповідально ставиться до виконання усіх зобов’язань, у тім числі, до погашення боргів. Сьогодні (01.10. — Авт.) надійшов термін сплати євробондів, які видав НАК «Нафтогаз України» під державні гарантії на суму 1 мільярд 670 мільйонів доларів США... Уся ця сума погашається. Для нас довіра іноземних інвесторів та кредиторів вкрай важлива».
Мал. Миколи КАПУСТИ.
