З 15 жовтня по 15 грудня в Івано-Франківській області проводиться двомісячник охорони форелі. Саме в цей період відбувається нерест цього рідкісного виду риб. За знищення однієї рибини, незалежно від розмірів, порушника-браконьєра очікує штраф у розмірі 51 гривня. А за знищення самки з ікрою — покарання суворіше, адже беруться до уваги і збитки за ікру, яка могла б дати початок новому життю.

Струмкова форель, яку називають королівською рибою, в Україні водиться тільки в Карпатах. Ще за часів Австро-Угорщини рибу виловлювали в чистих карпатських річках і везли до Відня, де з неї готували делікатеси для королівського столу. М’ясо форелі — ніжне і смачне — смакувало цісарській родині. Щодо простого люду, то йому до форелі було зась. Уже в ті часи цю рибу охороняли, а за її вилов накладали великий штраф.

Нині фореллю теж не поласуєш, хіба що райдужною, яку завозять з Америки. Згідно з «Правилами любительського і спортивного рибальства» струмкову форель заборонено виловлювати в будь-яку пору року, а не лише під час нересту, бо форель — на межі виживання. Скільки на сьогодні в наших річках водиться цієї риби, точно не знає ніхто. Якщо 10 років тому, кажуть працівники рибінспекції, рибалки могли руками ловити її на мілководдях, то тепер вона рідко потрапляє навіть у сіті. До речі, за чинними правилами, рибалка, який ненароком упіймав форель, має витягнути з її рота гачок і випустити рибу на волю.

Раніше вижити допомагали. Тепер — не заважають

Вберегти форель від вимирання намагалися і раніше. «Ще за радянської влади при лісгоспах було створено форельні господарства, де у штучних умовах вирощували мальків, яких потім випускали в річки, — зауважує провідний спеціаліст Головного державного управління рибоохорони та регулювання рибальства в області Віталій Олійник. — Мальки краще, ніж личинки, могли адаптуватися у природному середовищі. Зокрема, могли втікати від комах, які за ними полюють, тоді як личинки тут безпорадні. Отож мальки мали більше шансів вижити. Нині форельних господарств у нас немає. Лісгоспи самі ледь животіють. Підгодовування личинок форелі обходиться досить дорого, коштів на це немає. Тому сьогодні питання стоїть не про розмноження, а про природне відтворення форелі».

Як правило, нерест прісноводних риб відбувається весною. Форель є винятком з цього правила — вона нерестує в холодну пору року: восени та на початку зими.

— До речі, іншим таким винятком (і на цьому вони вичерпуються) є миньок, що взагалі нереститься взимку, — розповідає старший державний інспектор управління рибоохорони Василь Талько. —  Під час нересту форель прямує в мілководні ділянки водойм, обираючи переважно місця з глибиною не більш як 60 сантиметрів. На кам’янистому дні самки розгортають хвостом гальку, щоб утворилася ямка. Туди відкладають ікру, яку зверху загортають камінцями. До наступної весни зародки розвиваються під шаром гальки, що промивається швидкою водою. За цей час безліч їх гине, знищується хижаками. Та й самі форелі за нагоди не відмовляються поласувати своєю ж ікрою. Біда ще й у тому, що плодючість форелі дуже невелика: від 200 до 600 ікринок. Для порівняння плодючість коропа — від 90 тисяч до 1,7 мільйона ікринок; карася — від 8 тисяч до 800 тисяч; щуки — від 1,6 до 260 тисяч ікринок. Навіть у всім відомої верховодки плодючість до 4 тисяч ікринок.

Ця риба водиться тільки в чистій воді

Чому форель для нересту облюбовує верхів’я річок? Там — чистіша вода, немає такого замулення, як вниз по течії. Окрім того, річка прогрівається більше, а отже, в ній краще розвиваються різні кормові організми, якими живиться мала форель. Потім вона переходить на комах, навіть може ловити їх, вискакуючи з води, а далі спускається на більш глибинні води, де харчується рибою. «Форель — риба-хижак», — нагадують іхтіологи.

До всього форель ще й досить вибаглива риба. Наявність її у річці — це свого роду діагноз, що вода в ній чиста. Ця риба надзвичайно чутлива до забруднення навколишнього середовища. Ще для неї дуже важливо, щоб у воді був високий уміст кисню, бо інакше вона хворіє і помирає. У верхів’ях гірська річка, падаючи з каменя на камінь, збагачується киснем, тому сюди й прямує форель. А внизу течія уповільнюється, немає перекатів води й умови для форелі гірші. У верхів’ях також немає риб-хижаків, які не проти поживитися ікрою форелі, якої й так мало. Натомість тут форель підстерігає інша напасть — браконьєри.

— Незважаючи на заборону вилову струмкової форелі, — продовжує Василь Талько, — на неї нерідко полюють не лише жителі гірських сіл, а й туристи. На річках влаштовують загати (місцева назва «ліски»), в які потрапляє риба. Негативного впливу для популяції форелі завдає й нераціональна господарська діяльність людини в Карпатах, що призводить до замулювання річок, струмків, потоків. Вони міліють через змив ґрунту зі схилів, де по берегах річок вирубуються ліси. З лісопереробкою пов’язано ще одне лихо — трелювання деревини потоками, після якого у воді залишаються шматки кори, тріски та гілляки, які з часом починають розкладатися, забираючи необхідний для форелі кисень. Вода вимиває з деревини дубильні та інші стійкі органічні речовини, що теж негативно впливає на життєдіяльність водних організмів. Крім того, під час самого трелювання деревини фізично знищуються кладки ікри.

Тому в період нересту інспектори рибоохорони разом із працівниками міліції, державної лісової охорони та громадськістю пильнують не лише за браконьєрами, а й за тим, як ведуться роботи зі спрямлення русел та з вибірки піщано-гравійної суміші на берегах річок, чи не забруднюються водотоки, чи немає скидів стічних вод тощо. Виявлення будь-яких гідротехнічних робіт у водоохоронній зоні, незаконної вибірки піщано-гравійної суміші, трелювання лісоматеріалів потоками, а також миття транспортних засобів у прибережній смузі трактується як грубе порушення Правил рибальства, що завдає істотної шкоди відтворенню цього цінного виду риб. До речі, з початку двомісячника працівники рибоохорони зафіксували вже вісім різних порушень, які завдають шкоди нересту форелі.

 

Івано-Франківська область.