Коли ми були у Білецькому лісництві, там якраз заготовляли корми для звірів. Їх тут чимало: дикі кабани, олені, косулі... У вольєрах вже затісно: збираються розширити їх до 300 гектарів. Та й тварини не поспішають на волю. По-перше, їх тут підгодовують, по-друге, оберігають. Лісники навіть до священиків звертаються з проханням, щоб вони у своїх проповідях навчали людей не чіпати звірів. Прислухаються, щоправда, не всі. Стадо оленів, випущене на волю, залишилося без самки, то звірі самі повернулися в неволю: ходили вздовж сітки вольєра, поки їх не впустили. Завдяки старанному догляду поголів’я зростає, а його щільність на угіддях навіть вища, ніж у Карпатах. Хоча лісові масиви порівнювати з карпатськими некоректно.
Ліс, як і все суще у ньому, треба любити. У лісничого Михайла Демковича це у крові. Ще його дід доглядав ліс, щоправда, тоді це була його власність. Коли держава забрала угіддя, він лісу не зрадив. Батько Микола Іванович Демкович 48 років віддав одному обходу й досі його не залишає, заготовляє корми. Торік зима була суворою, якби не допомогли звірам, хтозна, чи вижили б. Синоптики прогнозують люті морози і на цю зиму. Справдяться прогнози чи ні, а підготуватись треба.
— Найбільше дошкуляють браконьєри, — скаржаться лісничі. — У них потужний транспорт, прилади нічного бачення, а ми зовсім не захищені. Треба переглядати законодавство, робити його жорсткішим. Кого зупинять штрафи від 180 до 360 гривень за незаконне полювання?
Інтенсивно нарощувати поголів’я диких звірів у Державному підприємстві «Чортківське лісове господарство», куди входить Білецьке лісництво, почали кілька років тому. З ініціативи його директора Михайла Кільчицького. У Колиндянському лісництві з’явилися лані, в Улашківському, яке очолює син директора Юрій Кільчицький (і тут династія!), індійські буйволи і навіть ведмеді. Джіммі і Бася, які колись служили у цирку в Польщі, непогано почуваються і у вольєрі. Принаймні потомство Бася справно приводить. Ведмежат віддають у цирк. До ведмедів бажано приходити з гостинцями. У всякому разі дві дволітрові пляшки «Чернігівського» ведмеді випорожнили вмить. Закушували вафлями. Фінансування на відтворення фауни немає, як і відповідної програми, тому все робиться на любительському рівні, на ентузіазмі лісників. Вони усвідомлюють, що тримати звірину постійно за огорожею — не вихід. І мріють, щоб у природі поголів’я було не менше, ніж нині у вольєрах. Та для цього треба змінити ставлення людей до природи та її дітей.
— Підгодівля, охорона, спільні з працівниками міліції та екології рейди дали свої результати, — вважає перший заступник начальника Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства Ігор Гуменюк. — Популяція звірини зростає. Свою роль відіграло й те, що практично всі поля нині обробляються, отже, завжди залишаються якісь харчі і для живності. Цього року ми мало не вдвічі збільшили кількість ліцензій на відстріл диких кабанів.
При всій любові до фауни ніхто не скасовував головного завдання — вирощувати і доглядати ліс. Тернопільщина славиться дубами. За їх якістю вона посідає третє місце в Україні. Нині лісівники повертаються до свого істинного призначення: відновлення і збереження лісів. Усі роботи з догляду, а також заготівлю деревини, здійснюватимуть підприємницькі структури. Звичайно, нині важко передбачити, чим закінчиться реформування галузі за прикладом Польщі, але поїзд рушив. Базовим підприємством з проведення реформ в області є Кременецьке лісове господарство. Вже наступного року на Тернопільщині має з’явитися майже 800 гектарів нових лісів, що значно більше, ніж у попередні роки. Наразі лісистість області становить 13,9 відсотка при середній в Україні — 15,6. Оптимальний показник — 20 відсотків. Саджанців є доволі, затримка лише за виділенням угідь для нових лісонасаджень. На часі також вирішення проблеми колишніх колгоспних лісів, тепер проводиться їх інвентаризація, далі вирішуватимуть питання з користувачем.
Нині той, хто не є фанатом лісу, у ньому не затримується. Зарплата, на жаль, низька. Можливо, ситуацію поліпшить реформування галузі. Паралельно тут працюють над тим, щоб змалку дітям прищеплювати любов до природи. Конкурси шкільних лісництв, кращих творів і малюнків на тему «Людина і ліс», акції «Майбутнє лісу у твоїх руках» — через них лісівники готують собі зміну. Твір восьмикласниці Ірини Турчин з Бережан цього року визнано кращим на всеукраїнському конкурсі. На таких, як Ірина, надія.
Тернопільська область.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
