Екологи рятують легендарний Чернечий ліс, що за п’ять кілометрів від Києва. Уже кілька років тут масово рубають дерева, звільняючи територію під будівництво приватних котеджів. Від сокири щодня гинуть вікові дуби й корабельні сосни. Щоб зупинити вирубку зелених насаджень, екологи озброїлися цвяхами...
Чернечий ліс — це 718 гектарів унікальної землі, де живе найбільша популяція сов, занесених до Червоної книги. Неподалік лісу розташовані Змієві вали — оборонні споруди X—XІ століть. Тут же збереглися доти часів Великої Вітчизняної війни. Колись фашистам не вдалося взяти ліс штурмом, тепер це роблять будівельники.
— Десять гектарів Чернечого лісу Києво-Святошинська райдержадминистрация передала селу Лісники 2006 року, через два роки нинішня голова сільради продала ділянку 32 особам під забудову, — розповідає керівник київської обласної громадської організації «Лісник» Сергій Васильков. — Відтоді там ведуть будівництво, не зменшуючи темпів ні вдень, ні вночі.
Щоб захистити насадження, що залишилися, від вирубки, екологи зважилися на радикальні заходи — шипування дерев. Для цього в стовбур під різними кутами забивають цвяхи. Натрапляючи на них, дорогі пили ламаються.
— Цвяхи завдовжки 15 см забивають на висоті два метри від землі. Їх слід забивати у шаховому порядку, на кожне дерево йде 100 цвяхів, а саме шипування триває майже 20 хвилин, — пояснює київський еколог Володимир Борейко. — У такий спосіб наші американські колеги захищають сотні гектарів лісу, приреченого на комерційну вирубку.
Утім, визнає еколог, «лазівка» для лісорубів все-таки залишається. Дерево можна зрубати, підігнавши «вишку» й спилявши його на висоті двох метрів. А пень із коренем викорчувати бульдозером. Однак така процедура занадто дорога, не кожний бізнесмен на таке погодиться.
Всього столичним екологам доведеться прошипувати майже 4 тисячі дерев і на кожне наклеїти попереджувальну табличку з буковою «Ш». Сама процедура, переконані захисники лісу, деревам не шкодить, мовляв, вони й так уже мають осколки снарядів і куль після воєнних дій на цій території. Єдине дерево, котре не переносить шипування — то сосна.
— Хай краще дерево стоїть із цвяхами, але живе, аніж спиляне, — каже Володимир Борейко. За його словами, у Харкові також застосовували шипування, але провели його неправильно. В результаті ліс урятувати не вдалося.
— Наші харківські колеги просто неправильно забивали цвяхи. Вони вбивали їх паралельно, на глибину кілька міліметрів, а потім загинали до стовбура. Такий цвях можна витягти звичайними плоскогубцями. Або спиляти між рядами.