«Хай завжди будуть діти!» Це пролунало від представника Німеччини (Веймар) професора Хартмута Кепплера, голови Міжнародної організації «Допомога дітям Чорнобиля», під час наукового симпозіуму «Інформаційно-соціальні проблеми Чорнобильської катастрофи». Цей симпозіум відбувся у Києві в рамках першого Всеукраїнського з’їзду «Медична та біологічна інформатика і кібернетика».

Наслідки Чорнобильської аварії продовжують непокоїти всіх. За участі іноземних спонсорів започатковано чимало проектів із підтримки постраждалих від глобального опромінення. З кожним роком така допомога зменшується, а проблеми залишаються — генні відхилення передаються нащадкам. І це не дає спокою красивій сивій людині Хартмуту Кепплеру, який планує створити для дітей, постраждалих від Чорнобильської катастрофи, Міжнародний україно-білорусько-німецький реабілітаційний центр в Україні імені Йоганеса Фалька — німецького гуманіста.

Міжнародна організація «Допомога дітям Чорнобиля» з міста Веймара, співголовами якої є Хартмут і чудова актриса з Гамбурга Вітта Поль та її організація «Дитячий повітряний міст», уже зробили неабиякий крок у створенні матеріально-технічної бази — передали до Києва сучасний прилад УЗД «ТІТАN» вартістю 15 тисяч євро. Прилад, який дозволяє діагностувати патологію щитовидної та молочної залоз, передали до Українського спеціалізованого диспансеру радіаційного захисту населення. Саме тут і створюють україно-білорусько-німецький Центр для реабілітації дітей, постраждалих від Чорнобильської катастрофи. Щоби не гаяти часу, вже планують виїзні профілактичні обстеження мешканців віддалених районів, забруднених радіонуклідами. Головний лікар цього диспансеру Вадим Боженко, щиро подякувавши Хартмуту Кепплеру, звернув увагу на неприпустимо низький відсоток здорових дітлахів в Україні (18%) і наявний дефіцит фінансування сучасних потреб медицини з боку уряду.

Більш предметно про стан медичної допомоги підростаючому поколінню ішлося у доповіді хірурга НДІ отоларингології ім. проф. Олексія Коломійченка АМН України, доктора медичних наук Олега Борисенка. Присутніх вразив рівень сучасної майстерності українських мікрохірургів. А коли заговорили і заспівали діти, які до операції не мали слуху геть-зовсім, то дехто навіть не приховував сліз.

Зусиллями Хартмута Кепплера до Німеччини запрошувалися українські фахівці для спільної подальшої роботи. На сьогодні в Україні прооперовано більш як 300 дітей, а такої допомоги потребують щорічно з півтисячі. Але вартість системи для операцій — 25 тисяч євро, держава дотепер виділяла всього 14—19 приладів на рік. Батьки гарячково шукали спонсора, бо після п’яти років реабілітація у дитини проходить набагато важче. І добре, що поруч Хартмут Кепплер і його колеги. Вони обстоюють запровадження методів очищення забруднених радіонуклідами продуктів, інкорпорація яких призводить до вад розвитку, в тому числі й у новонароджених, порушень імунітету, захворювань крові, зростань різних форм ракових пухлин тощо.

Професор Юрій Лапшин із Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління Мінприроди України нагадує, скільки звернень до влади він адресував щодо особливостей експлуатації об’єкта «Укриття», але у відповідь — анічичирк.

Нам здається, що за ці роки ми багато знаємо щодо ураження щитовидної залози. Але доповідь Анатолія Чебана з асоціації «Лікарі Чорнобиля» доводить, що ми помиляємося. Якщо читачі зможуть собі на хвилинку уявити 12 мільйонів кюрі радіоактивного йоду, то я не хочу, щоб це відбилося на здоров’ї людей, а особливо дітей, молодого покоління, яке потрібно було рятувати ще 24 роки тому.

З болем, співчуттям і нерозумінням причин байдужого ставлення до героїв-чорнобильців, що врятували й Україну, і Європу, слухали учасники симпозіуму Володимира Ширяєва — віце-президента міжнародного благодійного фонду «Інваліди Чорнобиля», Олега Гончарова — голову Черкаського відділення «Союз Чорнобиль Україна» та Миколу Ісаєва — голову секретаріату Всеукраїнської Чорнобильської Народної партії «За добробут та соціальний захист народу». Вони переконливо показали, що чорнобильці не заслуговують такої неуваги з боку держави. І це все на фоні діяльності добродія Хартмута Кепплера та його численних колег з Німеччини.

Мій особистий виступ привернув увагу присутніх до недопустимості замовчування урядом важких медичних проблем, які потребують першочергових фінансових витрат на повноцінне профілактичне обстеження дітей усієї країни, бо за цей час відбулась велика міграція вражених Чорнобилем. Народжуються діти від опромінених у дитинстві батьків, у яких мають місце ушкодження в хромосомному апараті. Для цього також конче потрібно впровадження запропонованого академіком Озаром Мінцером медичного електронного паспорта громадянина України. В ньому обов’язково має відображатися причетність людини до чорнобильської катастрофи (місце знаходження, час, батьки тощо). Назва моєї доповіді говорила сама за себе: «Чи жити нам завтра — залежить від нашої позиції сьогодні». На жаль, сьогодні брак йодної профілактики зробив свою чорну справу. До уряду надходили занижені розрахунки доз. Національна комісія з радіаційного захисту населення давно виявила це, але важко подолати чиновницькі нефахові жорна. Ретельно перевіривши методики розрахунку доз опромінення, голова НКРЗУ академік Дмитро Гродзинський, всесвітньо відомий радіобіолог, неодноразово виступав на засіданнях комітету з чорнобильських проблем Верховної Ради, де переконливо доводив, що розрахункові дози зменшено в 200—300 (!) разів. Тобто, фактично населення отримало опромінення в сотні разів більше. Але...

Саме про велику роботу в напрямі розвитку духовного здоров’я говорив Хартмут Кепплер. Він не оминув у своїх спогадах страшні роки окупації фашистами нашої України. Щороку 22 червня він із болем у серці покладає квіти до могили Невідомого солдата... І сьогодні робить усе заради того, щоб між нашими народами був міцний мир і злагода.

Симпозіум затвердив багато пунктів резолюції зі зверненнями до уряду України. Що буде почуте?

Наталія ПРЕОБРАЖЕНСЬКА,голова правління Благодійного фонду спасіння дітей України від Чорнобильської катастрофи, член громадської ради при Міністерстві охорони здоров’я України, посол миру, кандидат біологічних наук.