Донька Головного конструктора

Виповнилося 75 років Наталії Корольовій — доньці академіка Сергія Корольова. А незабаром ще одна пам’ятна дата: 1 серпня мине 40 років відтоді, як у Житомирі відкрився для відвідувачів Меморіальний будинок-музей академіка. Стрічку тоді перерізала мати вченого Марія Баланіна, а серед гостей була й Наталія Корольова.

То був перший приїзд дочки на батьківщину батька. Час плине стрімко: її первісток Андрій, з яким тоді приїхала відкривати музей, уже давно професор...

А Наталія Сергіївна прикипіла душею до Житомира, тісна дружба поєднує її з Музеєм космонавтики імені Корольова. Кожні п’ять років приїжджає в місто, де народився батько. Охоче приймає запрошення до участі в науково-практичних конференціях «Людина і космос», що проходять на базі музею. Востаннє була тут на столітньому ювілеї Головного конструктора. Приїхала з онуками: хоче, щоб вони полюбили Україну — рідну землю діда.

Від батька єдина дочка перейняла головне — колосальну працелюбність. До речі, може, й були б у неї брат чи сестра, але батька надовго зробили «ворогом народу». До найяскравіших дитячих спогадів належить побачення з ним у тюрмі. Всього досягла сама, про «блат» говорити не доводилось: батько навіть на свободі був засекреченим. Через те двічі втратив шанс стати Нобелівським лауреатом — після запуску першого супутника й польоту Гагаріна. На пропозиції відзначити творця цих досягнень Микита Хрущов відповідав, що їх автором є радянський народ. В анкетах, які заповнювала дочка, батько просив писати просто — «інженер». Навіть коли відпрошувалася на його похорон, не мала права сказати, хто батько. А некролог, який зняв нарешті завісу секретності, було опубліковано через два дні... Школу закінчила із золотою медаллю. 1958 року отримала диплом із відзнакою Московського медінституту. 1981 року захистила докторську дисертацію, стала професором кафедри госпітальної хірургії медакадемії імені Сєченова. Опублікувала більше двохсот наукових робіт, низку монографій, у тім числі, й за кордоном. Має три авторські свідоцтва на винаходи. Наталія Сергіївна удостоєна Державної премії СРСР, має інші високі відзнаки.

А ще вона мати трьох дітей. Андрій, як мама та бабуся, обрав медицину. Дочка Марія — теж лікар. Найстарша внучка (потрійна тезка, звати її Наталією Сергіївною Корольовою) навчається в медичній академії.

Наталія Сергіївна здійснила справжній подвиг: вивчила великий фактичний матеріал у 16 архівах, у тому числі — Головної військової прокуратури, ФСБ, Архіві президента Російської Федерації, Російському державному архіві новітньої історії тощо. Донька Головного конструктора зробила те, чого не вдавалося жодному досліднику його біографії. Працюючи над книгою, побувала в усіх місцях, пов’язаних із життям Сергія Павловича, — Ніжин, Одеса, Київ, Магадан, Омськ, Казань, Капустин Яр, Байконур...

Книгу назвала просто — «Батько». Перше видання вийшло 2002 року як двотомник. До сторіччя Корольова — вже тритомник. Це історія родини, розповідь про сповнений драматизму життєвий шлях видатного вченого.

Наталія Сергіївна особливо виділяє улюблені девізи батька: «Хто хоче робити, шукає засоби, хто не хоче — причини» . І ще одне: «Не згоден — заперечуй, заперечуєш — пропонуй, пропонуєш — роби».

Житомир.

На знімку: Наталія Корольова з онуками оглядає стенди до сторіччя Сергія Корольова у Житомирському театрі.