Міжвідомча робоча група провела комплексну перевірку гідротехнічних споруд на Дунаї. У результаті повеней і паводків на цій річці Одеська область зазнає значних збитків. А велика вода в 2006-му, 2010-му і 2013 роках стала справжнім випробуванням і для рятувальників, і для жителів місцевих сіл.
Начальник Ізмаїльського басейнового управління водних ресурсів Іван Черой повідомив, що захисні дамби на річці Дунай зводилися ще в 30—50-х роках минулого століття. Ніяких конструктивних технологічних рішень тоді не застосовували, тому переважно насипали земляні вали заввишки від 2 до 4 метрів і завширшки по гребеню 3—4 метри. Майже по всій довжині, за винятком лише деяких ділянок, дамби не мають укріплення. Загальна довжина гідроспоруд — 225 км включаючи 13 шлюзів. Останні регулюють течію нижнього Дунаю шляхом водообміну із придунайськими озерами Кагул, Китай, Кугурлуй і Ялпуг.
З метою прийняття невідкладних протипаводкових заходів у період з 2010 року з державного бюджету було виділено майже 100 млн. грн. Фахівці інституту «Укрпівдендіпроводгосп» розробили комплексний проект модернізації гідротехнічних споруд на річці Дунай.
— Було відновлено 23,5 км захисних дамб від Рені до шлюзу «Прорва», проведені берегоукріплювальні роботи на 97 км Ізмаїльського району й 39—40 км Кілійського району, відновлено 6 шлюзів-регуляторів. Але потрібно зміцнити ще 90 км ділянок захисних дамб і довести до проектних позначок 110 км дамб. Загальна сума коштів на протипаводкові заходи, які необхідно провести в 2014 році, становить майже 39 млн. грн., з котрих виділено лише 3 млн. грн., — повідомив директор державного підприємства «Одеська об’єднана дирекція будівництва водогосподарських об’єктів» Григорій Бузіян. Потреба в модернізації захисних дамб назріла давно. Випробуванням на міцність гідротехнічних споруд на річці Дунай стала весняна повінь 2010 року, коли рівень води перевищив історичний максимальний рівень на 19 см і становив 617 см. Також робоча група обстежила балку Баланешти, побудовану для захисту об’єктів Рені від надходження зливових і селевих потоків з території Молдови і їх відведення в озеро Кагул. Через тривале використання й непроведення очисних робіт глибина балки зменшилася з 6 до 1,5 метра.
Одеса.
