Потенціал є, а от грошей, на жаль, немає
 
Упродовж 2013 року в Запорізькій області на альтернативні види палива переведено десять котелень. А загалом, за даними статистики, подібним чином працюють уже 29 котелень. Тим часом природним газом користуються 294 теплоустановки, вугіллям — 171, і 102 котельні переобладнані на електроопалення.
Слово без діла
У Запорізькій області впродовж тривалого часу не стихають розмови навколо скорочення обсягів споживання природного газу. В опалювальний період тут планують обійтися одразу без 30 відсотків звичайних обсягів блакитного палива. Хоча, крім заяв, хотілося би бачити й практичні дії в цьому напрямі. Однак по-справжньому позитивних прикладів державно-приватного партнерства з питань енергозбереження в регіоні поки що не спостерігається. Щоб не мерзнути взимку, голова облдержадміністрації Валерій Баранов пропонує запоріжцям самостійно утеплювати власні квартири та будинки. Адже через стіни та вікна втрачається до 50% тепла.
Тим часом з кранів у запорізьких квартирах, як і багато де по Україні, зникла гаряча вода. Кажуть, що лише до початку опалювального сезону. Саме ж тепло, зі слів місцевих посадовців, в батареях цього року з’явиться пізніше. Адже відтепер саме місцеві органи влади ухвалюватимуть рішення щодо початку опалювального сезону. Виходячи, напевне, не з погодних умов, а з можливостей.
Тому, здавалося б, за проблему енергозбереження та переходу на альтернативні види палива в місті та області мали б схопитися обома руками. А як же справи відбуваються насправді? Серед реальних пропозицій економії тепла сьогодні — перехід запорізьких шкіл на шестиденний навчальний тиждень. Це: а) дозволить продовжити зимові канікули і б) перенести осінні канікули з початку на середину листопада.
Ще одна пропозиція від чиновників — тотальне створення ОСББ. З одночасним замовчуванням питання, де візьмуться мільярди бюджетних гривень, аби відремонтувати в будинках усі комунікації для передачі на баланс отих ОСББ. У яких бачать коли не панацею, то спосіб, як то мовиться, щоби здихатися отієї найбільш проблемної галузі комунального господарства.
Тим часом статистика зазначає, що 80 відсотків споживання природного газу в регіоні припадає на місто Запоріжжя. Зі слів міського голови Олександра Сіна, місто здатне домогтися економії до 15% природного газу. Однак це потребує фінансування з держбюджету. Проте в умовах, коли Держказначейство не виділяє грошей на найнеобхідніше, думати про якусь масштабну модернізацію можуть лише безвідповідальні люди.
Водночас, за муніципальним енергетичним планом, у найближчі 16 років у Запоріжжі збираються утеплити 2418 будинків із 3500 існуючих. Плюс концерн «Міські теплові мережі» за три роки планує встановити на всі житлові будинки Запоріжжя прилади обліку теплової енергії та гарячої води.
Цікаво, що єдина міська котельня на альтернативному паливі — в селищі Військбуд, яка працювала на відходах з деревини, останнім часом не використовувалася. Зі слів керівництва концерну, перехід на тверді види палива можливий, наприклад, у селищах Тепличному, Дослідна станція. Тоді як для переведення на тверде паливо орієнтованих лише на споживання природного газу котелень в центральних районах Запоріжжя тільки на реконструкцію і розбудову під’їзних шляхів необхідні, за комунальними мірками, фантастичні кошти.
Є проект щодо забезпечення дешевим теплом декількох районів міста за рахунок надлишкової енергії від Запорізького заводу феросплавів. Однак для втілення проекту теж потрібні мільйони гривень.
Що все-таки робиться?
Через те всі наявні плани економії пов’язані хіба що із забезпеченням запоріжців гарячою водою (якої, нагадаємо, наразі немає). Зокрема, мова йде про тепловодопостачання мешканців Шевченківського району з використанням гранульованого палива. Річна економія природного газу — від 8 до 10 мільйонів кубічних метрів. У перспективі також планується забезпечення гарячою водою Комунарського району завдяки будівництву теплонасосної станції на центральних очисних спорудах лівобережної частини Запоріжжя. Існує і проект заміщення природного газу в системах гарячого водопостачання багатоповерхових житлових будинків (за рахунок використання потенціалу так званого «скидного» тепла вентиляційних систем і сонячної енергії). Робитиметься це шляхом встановлення сонячних колекторів та дахових теплонасосних пунктів, котрі, власне, і забезпечують підігрів гарячої води.
Тим часом Нацкомісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, затверджено нові тарифи з централізованого опалення та гарячого водопостачання для концерну «Міські теплові мережі». Якщо раніше вартість кубометра гарячої води становила 14,982 грн., то з 1 липня 2014 року офіційно вода подорожчала до 24,72 грн. А з 1 серпня підвищилися тарифи на централізоване опалення: з 6,51 грн. до 8,31 грн. за квадратний метр житлової площі.
Що стосується області в цілому, то тут багато чого існує лише на рівні проектів. Зі слів посадовців, з метою економії енергоресурсів у регіоні активно впроваджуються системи використання альтернативних видів палива. Наразі існує 72 проекти на суму близько 157,5 млн. грн. Утім, звертаючись до жителів сільської місцевості, заступник голови Запорізької ОДА Петро Гончарук наголосив: «Потрібно відновлювати так звані грубки, за можливості запасатися дровами, ретельно перевірити димоходи. Зима буде складною, тому треба бути напоготові».
Запорізька область.
 
Думка експерта
 
Додамо, що запорізьким фахівцем директором енергосервісної компанії «Екологічні системи» Василем Степаненком підготовлено наукову оцінку потенціалу основних проектів з енергоефективності в Запорізькій області. Адресована вона ЄБРР, з яким у Запоріжжя давні ділові стосунки. На думку експерта, за останні 40 років в енергозбереження регіону великі інвестиції не вкладалися (від себе додамо: це дуже м’яко сказано). Тому орієнтовна оцінка потенціалу економії енерговитрат для запорозької промисловості становить 48%, для комунальних господарств — 37%, житла — 45%, для бюджетної галузі — 45%. Фахівцями компанії розроблено п’ять проектів щодо модернізації та розвитку енергоефективності в Запорізькій області. Однак вартість їх, за мірками регіону, непідйомна — від 250 до 850 мільйонів євро. А життя вимагає ті гроші десь знайти, тільки ось де?
 
Мал. Миколи КАПУСТИ.