Троє дітей, дванадцятеро внуків, тринадцятеро правнуків і стільки ж праправнуків — таке багатство має 105-річна Христина Андріївна Чорна, яка проживає на Одещині. У її день народження, коли за столом зібралось чимало гостей, звучали не тільки здравиці, а й спогади ювілярки.
— Дякую, Боже! — стиха промовляє Христина Андріївна. — Не змарнувала життя. Хоч і натерпілася лиха.
У голодний 1933-й, згадує вона, змарнілі люди їли траву, залишки врожаю з полів, гнилу картоплю та буряки. Якимось чином у їхній сім’ї вціліла корова. Вона і допомогла вижити великій родині, у якій, окрім Христини, було ще дев’ятеро дітей. Маючи своїх вісьмох, її батьки — Параска та Андрій Мішанчуки — прихистили у себе і двох племінників.
Тоді життєва дорога дівчини могла обірватись. Повертаючись із подругою з Кодими, де вони міняли продукти, обидві так замерзли, що не відчували ніг.
— А які тоді ліки? Мама розтерла мене гасом, закутала. І я вижила. А моєї подруги на ранок не стало, — згадує бабуся.
Благополучним для Христини виявився 1934 рік. Дівчина стала на весільний рушник з роботящим хлопцем Тарасом. Тоді і переїхала з рідної Березівки у сусіднє село Борсуки. Незабаром хата наповнилася радісним сміхом діток: зростали два синочки, Дмитро і Михайло, та дочка Лідія, яка і сьогодні живе у батьківській оселі.
Спомин про воєнне лихоліття і сьогодні відлунює болем у серці Христини Андріївни. Її чоловік Тарас Антонович Чорний поліг смертю хоробрих на фронтах Великої Вітчизняної. Свою тугу вона пронесла крізь усе життя і вкотре розповідала дітям про їхнього батька, про кожну мить, прожиту вкупі.
Ставши у 35 років вдовою, Христина дала собі обітницю попри всі труднощі підняти на ноги діток. Працювала і за себе, і за чоловіка. Вдень тягнула норму в полі, вночі трудилась на току. Донька і сини, підрісши, в усьому старались допомогти мамі. Особливо дослухались до її настанов, так само, як і вона колись — до порад своєї матері.
— Мені ще мама казала: як слухатиму батьків, то житиму довго. А ще я ніколи не переїдала, вживала просту селянську їжу і багато працювала. Може, в цьому і є таємниця довголіття? — чи то жартома, чи серйозно каже довгожителька.
Балтський район
Одеської області.
На знімку: 105-річна ювілярка Х. Чорна.
Фото надано автором.
