Ранкове засідання 11 лютого
На початку ранкового засідання народні депутати заслухали інформацію міністра закордонних справ Петра Порошенка про невиконання Республікою Молдова своїх зобов’язань про передачу у власність України ділянки автомобільної дороги Одеса—Рені в районі молдовського села Паланка та земельної ділянки, по якій вона проходить.
За словами міністра, міжнародний договір між Україною та Республікою Молдова про взаємну передачу земельних ділянок набув чинності ще у 2001 році. Україна зі свого боку передала Молдові земельну ділянку, яка забезпечує їй вихід до Дунаю в районі населеного пункту Джурджулешти. Відповідно, аналогічні дії ще до кінця 2001 року мала вчинити і Молдова, проте, передавши на даний час лише ділянку автодороги, питання з передачею земельної ділянки так і не довела до кінця. Молдова вже кілька разів брала на себе додаткові письмові зобов’язання, підписані в тому числі президентами обох держав, однак їх виконання затягується.
Проте, як повідомив міністр, є всі підстави вважати, що найближчим часом молдовська сторона таки передасть Україні акт про право власності на земельну ділянку. А в разі зриву графіка передачі чи невиконання з боку Молдови своїх зобов’язань, Україна готова вдатися до серйозніших кроків.
Після цього, на пропозицію голови Комітету ВР у закордонних справ Олега Білоруса, парламент ратифікував угоду між Кабінетом Міністрів України та урядом Республіки Молдова про утримання автодорожніх мостів на українсько-молдовському державному кордоні.
Далі народні депутати розглянули постанову про заяву Верховної Ради «Без’ядерному статусові України — реальні гарантії». Автор постанови, народний депутат Сергій Гриневецький (Блок Литвина), нагадав, що 5 грудня 2009 року виповнилося 15 років з дня підписання так званого Будапештського меморандуму про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. За цим меморандумом великі держави, зокрема США та Російська Федерація, брали на себе політичні зобов’язання поважати незалежність, суверенітет та існуючі кордони України, котра добровільно позбулася свого ядерного арсеналу, а також зобов’зувались утримуватися від погрози силою чи її використанням проти територіальної цілісності та незалежності України.
Однак Будапештський меморандум не містив конкретного механізму реалізації цих зобов’язань, крім консультацій, та не був підкріплений міжнародними правовими гарантіями. Саме тому С. Гриневецький вважає, що держави-гаранти на розвиток положень Будапештського меморандуму мають укласти новий документ, що матиме міжнародно-правовий статус та який буде схвалено Організацією Об’єднаних Націй.
Під час обговорення О. Білорус зазначив, що, звісно, було б краще, якби документ містив юридичні гарантії безпеки. Однак щоб сьогодні домогтися хоча б якогось рішення ООН, потрібно витратити безліч років без гарантії успіху. Отож він запропонував відправити цей документ на доопрацювання. Схожу позицію висловили Анатолій Гриценко («НУ—НС») та Леонід Кожара (ПР). Іван Заєць («НУ—НС») запропонував, щоб спочатку такий фундаментальний документ було розглянуто на рівні міністерств закордонних справ, а вже тоді винести його на розгляд парламенту. А загалом, висловив він думку, «єдиний, хто зможе гарантувати безпеку Україні, — це ми самі, а для цього потрібно розбудовувати власні збройні сили».
Підбиваючи підсумки обговорення, Голова Верховної Ради Володимир Литвин висловив жаль, що пошук додаткових гарантій безпеки держави перетворився на політичну розмову, та запропонував ухвалити цей документ за основу, щоб після грунтовного доопрацювання винести на остаточний розгляд. Цю пропозицію підтримало 338 народних депутатів.
Перейшовши до розгляду законопроектів у другому читанні, Верховна Рада ухвалила в цілому як закони: проект закону про внесення змін до закону «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності»; про внесення змін до закону «Про захист тварин від жорстокого поводження»; про внесення змін до закону «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність»; про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо формування статутних капіталів господарських товариств); про внесення змін до закону «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії»; про внесення змін до статті 41 Господарського процесуального кодексу (щодо призначення судових експертиз); про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо підстав перегляду судових рішень та про внесення змін до деяких законів України щодо визначення порядку та строків зберігання деяких категорій документів.
До значного збурення в залі призвів розгляд законопроекту про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, котрий доповідав перший заступник голови Комітету ВР з питань економічної політики Сергій Осика (БЮТ). Під час голосування поправок до цього законопроекту ще один представник БЮТ, Олег Ляшко, закликав зупинити розгляд цього питання. «Це корупція, не підставляйте Тимошенко, фракція БЮТ з цього питання не визначалася, саме через це ми й програємо вибори», — заявив О. Ляшко, звертаючись до 50 колег зі своєї фракції, які голосували за цей закон. Під час обміну думками Петро Симоненко (КПУ) зазначив, що комуністи підтримають закон про держзакупівлі, бо там давно потрібно навести порядок. Олег Зарубінський (Блок Литвина) зазначив, що «Блок Литвина за законопроект, який веде до корупції, не голосував і не голосуватиме».
Після цього даний законопроект було ухвалено як закон — «за» проголосувало 245 народних депутатів, у тому числі 156 від Партії регіонів і 50 від БЮТу.
Насамкінець Верховна Рада 331 голосом ухвалила постанову про звіт тимчасової слідчої комісії ВР з питань розслідування обставин порушення Конституції та законів України, прийняття протиправних рішень посадовими особами Київської міської ради та її виконавчого органу.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
