Коментує директор економічних програм Центру Разумкова Василь ЮРЧИШИН (на знімку):
«Девальвація впливає не тільки на споживчий ринок, а й на інвестиційний, фінансовий тощо... Ослаблення гривні означає автоматичне здорожчання усіх послуг і товарів, б’є по всьому споживчому ринку. Зростають ціни не тільки на завезені з-за кордону, а й на вітчизняні товари, що мають імпортні комплектувальні. Крім того, у результаті девальвації істотно піднімаються ціни на енергоносії — нафта, пально-мастильні матеріали, бензин. Це автоматично призводить до здорожчання перевезень і взагалі всієї сфери послуг.
Надалі зростатиме розрив між вартістю імпортованого газу, за який ми розраховуємося у валюті, та витратами на ЖК-послуги в гривнях. У такий ситуації уряду доведеться або збільшувати дотації населенню, або спостерігати істотне скорочення споживчого попиту, що не дозволить розвиватися внутрішньому виробництву і в якийсь спосіб стримувати ціни. По суті, можемо отримати стагфляцію, зниження виробництва, що супроводжується зростанням цін, яке може торкнутися й соціально значущих товарів.
Паніка — це додатковий провокатор зростання цін. Сьогодні люди намагаються про запас закупити крупи, олію, борошно...
Якщо уряду вдасться стабілізувати валютну ситуацію та продемонструвати населенню, що дефіциту споживчих товарів (насамперед першої потреби) не буде й немає рації закуповувати борошно про запас, ситуація стабілізується. Ціни можуть знизитися, хоча на стартові позиції не повернуться. Тим самим ми отримаємо розкручування інфляційних процесів, що шкодить і економіці загалом, і кожному зі споживачів.
Деяких заходів зі стабілізації курсу вже почали вживати. Позавчора Нацбанк навіть трохи перегнув палицю, фактично закрив міжбанк, почав уводити наджорсткі обмеження із закупівлі валюти імпортерами. Утім це — надзвичайні заходи. Перше, що повинен зробити НБУ: налагодити контроль над своїми кредитами, насамперед — щоб при рефінансуванні комбанків не було перетікання цих ресурсів у валютну сферу. Наступне — це посилення контролю над імпортними контрактами, що в середу вже було оголошено. Правила повинні бути єдині для всіх. Критичний імпорт теж можна і потрібно контролювати. Водночас треба впорядкувати контроль над поверненням експортного виторгу. Казали, що експортери можуть повертати виторг за 30, 60, 90 днів. Уже минуло три місяці з часу введення обмежень, а виторг, як і раніше, не надходить... Разом із посиленням контролю потрібно звільнити експортерів від повинності у вигляді обов’язкового продажу 75% валютного виторгу, — достатньо і половини. Експортери повинні розуміти, що вони мають доступ до своїх ресурсів. Таку впевненість потрібно вселити і в населення, яке хоче отримувати валютні перекази з-за кордону. Вони не повинні зазнавати насильницької конвертації в гривні. У цьому разі ажіотажу на валютному ринку буде значно менше.
Підготувала Анна ЛУКАНСЬКА.
