Право на життя. Для громадян з інвалідністю

Щоправда, перед розглядом цих питань у сесійній залі виникла суперечка, чи можна розглядати документи без висновку Бюджетного комітету.

«Я за те, щоб шахтарі отримали кошти, але ухвалення законів без висновків профільного комітету вважаю неприпустимим», — наголосив Юрій Кармазін («НУ—НС»). Натомість Євген Кирильчук (БЮТ) зазначив, що засідання комітету скликалося на 9.30, але для ухвалення рішення не вистачило кворуму. А на думку Тараса Чорновола, злісних прогульників комітетських засідань потрібно замінити. Та, попри суперечку, думка народних депутатів виявилася майже одностайною — за обидва документи парламентарії віддали понад 300 голосів.

Потім сесія ратифікувала Конвенцію про права інвалідів і Факультативний протокол до неї.

Як зауважив Валерій Сушкевич (БЮТ), держава з року в рік вирішує лише питання соціальної підтримки, але жодного разу не йшлося про права людей з інвалідністю. Домінантою ж цього документа якраз і є права. «Один мій знайомий, прочитавши Конвенцію, назвав її правом на життя», — зазначив депутат.

Наразі Конвенція передбачає звітність держави перед ООН кожні два роки, водночас ООН має право на моніторинг дотримання прав інвалідів в нашій державі.

Народні депутати заслухали також звіти двох тимчасових слідчих комісій. Зокрема, звіт ТСК з питань з’ясування обставин порушення посадовими особами, керівниками Служби безпеки України, Конституції та чинного законодавства під час виконання своїх службових обов’язків (щодо подій навколо функціонування НАК «Нафтогаз України» та газотранспортної системи). Під час роботи комісії, за словами її голови Романа Зварича («НУ—НС») було виявлено, що заступника керівника енергетичної митниці Тараса Шепітька, який нібито незаконно розмитнив шість мільярдів кубометрів газу на користь НАК «Нафтогаз України», було затримано незаконно. Про це, наголосив депутат, свідчать безперечні докази і рішення суду. Не виявила комісія і фактів втручання глави держави в цю справу. Крім того, комісія вважає голослівними твердження заступника Голови СБУ Валерія Хорошковського про нібито існування злочинного угруповання, до складу якого входять керівники уряду. А на думку регіонала Ярослава Сухого, який, за його словами, не є прихильником Служби безпеки, ефективність парламентських слідчих комісій дорівнює нулю. А нарікання голови комісії, що їм не було надано оперативної інформації, депутат вважає безпідставними, адже оперативна інформація не надається нікому. Отже, наголосив Ярослав Сухий, ми намагаємося підмінити собою слідчі органи. За результатами голосування в сесійній залі комісія припинила своє існування.

Далі сесія заслухала звіт ТСК з питань розслідування обставин отруєння кандидата на пост Президента Віктора Ющенка та з’ясування причин і виявлення осіб, винних у зволіканні з розслідуванням кримінальної справи і передачі матеріалів до суду. Її голова Володимир Сівкович (ПР) повідомив, що комісія отримала докази того, що певне коло осіб, наближених до Президента, встановити які для слідства не є проблемою, умисно сфальсифікувало факт отруєння діоксином. Єдиною метою цього, додав він, був вплив на перебіг виборчої кампанії 2004 року.

Однак висновок комісії більшість депутатів назвала необ’єктивним. «Мені прикро, що ми чуємо звіт, схожий на політичне замовлення, а не намагання хоча б приблизно оцінити ту ситуацію, яка сталася, — зазначив Андрій Парубій («НУ—НС»). — Коли провідні лікарі світу дають висновок, що мало місце отруєння кандидата в Президенти діоксином, нас намагаються переконати, що це наслідок косметичної операції. Це величезне блюзнірство і виходить за будь-які межі моралі».

У свою чергу Роман Зварич зауважив, що в «комісії немає жодного підтвердження, що спецслужби США збагачували кров діоксином». «Ви брешете», — констатував він. На думку Юрія Кармазіна, під час звіту парламентарії почули версії, а не факти. Він переконаний, що після заслуховування такого звіту очевидно одне — потрібно заслухати звіт Генерального прокурора.

Утім, це був не остаточний звіт комісії, його парламентарії заслухають через рік.