На сесії Київради мешканців столиці фактично попередили, що треба затягувати паски. Ще зовсім нещодавно було оголошено про істотне подорожчання води і тепла, а тепер цих благ, кажуть депутати, можуть взагалі позбавити або ж подаватимуть їх у скороченому обсязі. Воно й зрозуміло. Триває війна, а Росія перекрила газ. Утім, експерти констатують, що у Києва й без того багато проблем, які терміново треба розв’язувати, інакше колапсу не уникнути. Зокрема — в екологічній площині. Тому вони наголошують, що за прикладом адміністрації Президента, яка оголосила про початок розроблення Стратегії сталого розвитку для держави, таку стратегію на місцевому рівні повинна створити й столиця. За цими правилами давно живуть усі розвинуті міста Європи. Одне слово, у Києва хороший недотаційний бюджет і кияни хочуть мати якісне та комфортне життя.

— Така стратегія насамперед давала б можливість функціонувати місту, його економіці, соціальній сфері, всій інфраструктурі. І при цьому там було б чітко зазначено, що це не повинно зашкодити його природним ресурсам. Натомість у нас є лише план розвитку міста, проте екологічну складову з нього просто вилучили, — каже голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко. — Треба визначити саме цей пріоритет і щоб його ніхто не міг порушити.

Тому й не дивно, що забудовуються усі зелені оази, руйнується екосистема. Тетяна Тимочко також наголосила, що загалом у Києві не діє державний контроль. Так, нещодавно у річці Коник, що в межах Києва, було вилучено сотні кілограмів мертвої риби. Винних не знайшли, хоча Державна екологічна інспекція може легко їх вирахувати, адже вона має доступ до об’єктів. І взявши відповідні проби, вона знайшла б порушників законів. Проте цього чомусь не робить. А тим часом малі річки скидають свої брудні води в Дніпро, який є джерелом питної води для багатьох міст.

Якщо ж продовжувати тему якості нашої води, то найболючішою проблемою для Києва експерти вже традиційно називають Бортницьку станцію аерації (на знімку). Як зазначив директор аналітико-дослідницького центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко, сама станція збудована досить ризиковано, бо всі каналізаційні стоки йдуть із правого берега на лівий по дну Дніпра.

— На дні ріки пролягає шість дюкерів (спеціальних труб), стан яких невідомий. Варварський видобуток піску може призвести до утворення ям. Ці ями мають властивість мігрувати по дну і можуть підійти під дюкери, а ще — під опори Південного мосту. А у нас чотири автомобільні мости і якщо один з них вивести з ладу, то решта стануть», — зазначив О. Сергієнко.

Окрім того, за словами експерта, цілком ймовірно, що ці дюкери можуть дати тріщину і тоді всі стоки з правого берега (а це 750 тисяч кубометрів брудної води на добу) потраплять у Дніпро.

Та навіть без цього, каже Тетяна Тимочко, є проблеми, які так чи інакше впливають на якість води. Так, у Києві 42 випуски дощової каналізації, які не мають очищення. А туди потрапляють реагенти, врізаються підприємства, мийки тощо. Тож ці стоки переповнені різними хімічними речовинами, зокрема, фосфатами, які на Бортницькій станції просто не в змозі якісно очистити. Водночас еколог наголосила, що у Верховній Раді досить давно лежить зареєстрований законопроект про заборону фосфатних мийних засобів, проте до розгляду руки у депутатів так і не дійшли. А все, мабуть, тому, що чимало зацікавлених у тому, щоб такі мийні засоби експортували.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА (з архіву «Голосу України»).

До слова

66 відсотків населення України оцінюють екологічну обстановку як катастрофічну. Найбільше людей хвилює забруднення води, повітря, скорочення лісів, парків, скверів, антисанітарія тощо.