Дух народу в колір заплете,
Проросте і піснею, і цвітом... 
А над світом, гляньте, а над світом —Знов борщівське вишиття цвіте.
Ці рядки з поезії місцевої поетеси Ганни Костів-Гуски, що з Борщева на Тернопільщині, присвячені знаменитій на весь світ борщівській вишивці. Уже третій рік поспіль у другу неділю вересня у цьому райцентрі відбувається фольклорно-мистецьке свято «В Борщівському краї цвітуть вишиванки».
Місцеве вишивання — феноменальне явище. Під час ІІІ етнографічної науково-практичній конференції «Борщівська вишита сорочка в контексті українського національного костюма» науковці переконували: свої початки вона бере від трипільської культури. Унікальні речі кінця ХІХ — початку ХХ століть представлено і на виставці в місцевому музеї — понад 70 шедеврів вишитих одяганок.
З усього видно: тут «підростає» гідний конкурент Сорочинському ярмарку. І старий, і малий — у вишиванках. На багатьох — справжні раритети з бабусиних скринь. Їх бережуть, передають у спадок, пишаються не менш як хтось матеріальними статками. Адже за борщівським вишиттям полюють мистецтвознавці, колекціонери, їх вивозять за кордон. У ньому — генетичний код роду, традиції, історія краю.
...Вчителька-пенсіонерка із Більче-Золотого Ганна Матійчук — у вишиванці своєї матері та білій перемітці, головному уборі. Її донька Ольга, також педагог, — у вишиванці бабусі. А десятирічна внучка пані Ганни Оленка — в сучасній вишиванці. Сорочка глави роду — у традиційному для цієї місцевості чорному кольорі. «У нашому краї, — розповідає Ганна Миколаївна, — сім поколінь жінок мали носити чорні сорочки, бо в давнину чоловіче населення вирізали татари. У чорній сорочці наречена брала шлюб, у ній також жінки відходили в інший світ. Ми вже, мабуть, десяте покоління, але давні сорочки бережемо. Я свою передам онучці»...
У фольклорно-мистецький фестиваль органічно вплелося і свято борщу. Адже місцеві переконані, що назва їхнього міста походить від традиційної української страви. Кожне село привезло свої борщі, вареники, пампушки, налисники. І той, хто подужав скуштувати хоч декілька видів борщу, авторитетно стверджував: у кожної господині він свій, фірмовий.
Ініціатора й організатора свята голову Борщівської РДА Івана Чепесюка також зігріває і береже вишита маминими руками сорочка. У вишиванках і голова облдержадміністрації Юрій Чижмарь, і голова облради Олексій Кайда. Пасують вишиванки і керівникам генерального спонсора свята — ТОВ «Скала—Knauf» — виконавчому директору Ігореві Балафіну та заступнику генерального директора Володимиру Федорчуку. Гірничому інженеру Ігореві Балафіну, котрий приїхав до Борщева з Донеччини, до душі місцеві традиції. Він завітав на свято з дружиною і донечкою Марійкою, також вбраною в українській стрій. Узагалі, без «Скали», яка на проведення свята щороку виділяє чималу суму, воно не було б таким яскравим і масштабним.
У рамках свята на базі місцевого ліцею урочисто відкрили навчально-практичний будівельний центр Knauf. З допомогою фірми повністю реконструйовано приміщення центру, оснащено найновішим обладнанням, меблями, комп’ютерами, виділятиме фірма для навчання і свої будівельні матеріали. Готуватимуть тут монтажників гіпсокартонних плит. Цього року набрали дві групи. Фахівці, які вміють працювати з матеріалами Knauf, а вони набувають дедалі більшої популярності в Україні, поки що дефіцитні в будівельних організаціях.
 
Тернопільська область.
На знімку: вчительська родина Матійчуків.
Фото автора.