Діалог за кухлем

— «Выпьем с горя! Где же кружка?» — отак пишно мене зустріли друзі-сантехніки. Оскільки літо було гаряче — пиво було доречне.

— Пийте, пийте, хлопці. Тільки скажіть, як по-нашому кружка?

— Зобіжаєш, начальник, це ж кухоль.

— Таки так, бокал або кухоль, у поляків Kufel для пива містив літр, або кварта (1,5 л). А яка ємність на півлітра? Підкажу, це слово вжив Максим Рильський, перекладаючи новелу Гі де Мопассана «Ґарсоне, гальбу пива!». Гальба (від нім. Halb — половина), або крігель — тара для пива на 0,5 л. До речі, перша броварня у Запорізькій області працювала з 1832 року в місті Гальбштадт (нині Молочанськ).

— От скажи нам, невже наші поети не шанували пива?

— Та боронь Боже! От, наприклад, хто це написав?

Здаєтеся? Олександр Олесь. Уряд УНР призначив Олександра Олеся культурним атташе, і почалася еміграція: Будапешт, Відень, Прага. У Відні просиджував за «кріглем» пива, пив вино, але горілки ніколи... Смакуючи напій, він вивчав з олівцем у руках свіжі газети, журнали, енциклопедії. Пізніше Олександр Олесь емігрував до Чехословаччини, жив у Горних Чорнушичах (під Прагою). У цей час поета часто можна було побачити в центрі Праги у винарні «У Медвідка». Він відвідував пивний бар, де був звичай обирати пивного короля. Той, хто більше випив пива, одержував це звання, що давало можливість цілий рік безплатно смакувати пиво. Олександр Олесь неодноразово обирався пивним королем.

— От бачиш, наша людина!

Запоріжжя.