Вибухнула тара з агрохімікатами

Закарпаття. Це сталося поблизу села Рокосова Хустського району на території колишнього підприємства «Агрохімсервіс». Четверо працівників ТОВ Науково-виробниче товариство «Динаміка» із Запоріжжя перевантажували суміш непридатних агрохімікатів з ємності 60 тонн в спеціальну тару по 200 літрів. Після того, як завантажили й закупорили сьому ємність, вона через кілька хвилин вибухнула, хімікати загорілися. На щастя, ніхто не постраждав. За попередніми висновками фахівців, небезпеки для мешканців села, що розташоване за три кілометри від місця події, немає.

Іван ГУДЗОВАТИЙ.

Перлина заслуговує на інше обрамлення

Хмельнитчина. Сім кубометрів сміття зібрали сімдесят студентів Кам’янець-Подільського державного університету в зелених зонах Кам’янця-Подільського та в каньйоні річки Смотрич. Нагадаємо, що всі вони відгукнулися на акцію громадської організації «Зелені Товтри». Особливо складно було прибирати скелясті береги заввишки 50—60 метрів, які можуть очистити лише скелелази. Молоді люди допомогли комунальникам і закликали мешканців та гостей міста зберегти цю перлину в чистоті.

Зробіть 10 кроків на захист клімату!

Робоча група неурядових природоохоронних організацій України започаткувала просвітницьку акцію «Клімат змінюється! Час діяти». За підтримки Шведського секретаріату з кислотних дощів та Британської ради в Україні громадські екологи в жовтні здійснять так званий кліматичний тур Україною. Вони спілкуватимуться просто на вулицях із громадянами Дніпродзержинська, Дніпропетровська, Хмельницького, Львова, Тернополя, Кам’янця-Подільського, демонструватимуть фотовиставку, збиратимуть підписи під зверненнями до місцевої та регіональної влади.

На переконання громадських активістів, кожна людина може стати захисником клімату, треба лише вивчити десять важливих кроків та постійно виконувати їх. У червні 1992 року на конференції ООН 155 держав, в тому числі й Україна, підписали Рамкову конвенцію про зміну клімату. Діє в нашій державі й Кіотський протокол, що встановлює квоти на викиди для всього світу. Однак населення мало поінформоване не лише про ці документи, а й про саму проблему. Крім того, Україна досі не має карти та плану дій у цьому напрямі, а влада на місцях мало переймається можливістю зменшення викидів парникових газів. Тож тема надзвичайно актуальна. У Кам’янці-Подільському в рамках туру екологи запрошують до «круглого столу», де буде обговорено загрози розвитку регіону через метаморфози погоди та природні катаклізми, спричинені людською життєдіяльністю, план необхідних дій місцевої влади з метою стримання цих негативних явищ. Щире намагання зберегти в Україні притаманний їй чудовий клімат, а з ним і здоров’я людей, покликало до лав учасників цього туру східняків та західняків.

Віра ШПИЛЬОВА.

Кіношники знову нівечать кримський заповідник

Цього разу біда нависла над Лисячою бухтою, яку, за задумом російського режисера Олександра Мельника, перетворили на крижаний острів. Зйомки фільму, який веде в заповідній бухті російська кінокомпанія «Маяк», обурили біологів й екологів. Коли вони виїхали на місце зйомки, шлях до майданчика був переораний, туди безпардонні гості Криму не впустили навіть співробітників заповідника. Але приховати скоєну шкоду не вдалося. На місці зйомок вирубано сім дерев унікального сріблястого лоху, а щоб встановити декорації, трактором проорали схили саме там, де ростуть рідкісні види рослин, ендеміки, — повідомила старший науковий співробітник заповідника Людмила Миронова. За її словами, адміністрація знімальної групи пообіцяла висадити дерева, щоб хоч таким чином відшкодувати збитки. Але минуть десятки років, доки висаджені деревця виростуть, бо на підвітряному березі морської бухти рослини розвиваються дуже повільно.

Віктор ХОМЕНКО.