Нещодавно, зранку і після завершення робочого тижня, увагу сумчан на місцевому майдані Незалежності привернула група пікетувальників чисельністю близько ста чоловік, які на повний голос з обуренням скандували під вікнами обласної держадміністрації:
«Сумщині — свободу слова!», «Геть руки від преси!», «Незалежній пресі — незалежну владу!»...«
Сумщина» — за великим рахунком на сьогодні єдина обласна громадсько-політична газета, де працюють справжні журналісти-професіонали. До речі, два тижні тому вона також була в епіцентрі подій — святкувала своє 90-річчя. З ювілеєм газету вітали шанувальники з усієї України. І чи не найбільше компліментів на адресу «Сумщини» висловив чільник області Павло Качур, який подарував ювіляру новісінький комп’ютер. І ось найдавніше видання регіону знову в епіцентрі подій, але тепер, на жаль, уже зі знаком мінус. Дивина та й годі.Невже, як і наприкінці минулого року, хтось знову вчинив на газету атаку (читайте в
«Голосі України» публікацію «Вторгнення... під прихистком влади?..», надруковану 25 січня нинішнього року. — Авт.)? Зв’язуюся з колегами із «Сумщини». «Гірше, — просвітив один з тамтешніх ветеранів. — Нашу редакцію намагаються припнути до владної ноги, щоб, як і раніше, писали лише під їхню диктовку. Зрештою, почитай заяву на сайті облдержадміністрації і все зрозумієш без слів».Вищезгаданий опус з гучною назвою
«Заява...» справді вартий, щоб його процитувати слово в слово.«
Сумська обласна державна адміністрація, яка є одним із засновників «Сумщини», завжди визнавала це друковане видання як газету, що фахово, виважено і толерантно підходить до оцінок суспільно-політичних подій, дотримується букви Закону. «Сумщина» завжди обстоювала державницькі позиції як орган облдержадміністрації і облради, дотримувалася редакційної політики, яку визначала рада співзасновників...». Однак «...газета не може змінювати редакційну політику залежно від суми проплачених грошей за чорний піар... не може друкувати низькопробні матеріали, що паплюжать всіх і вся без аргументів і фактів, прикриваючись політичною рекламою... не може проводити редакційну політику, відмінну від державної, що йде врозріз із ухваленими законами і постановами. Обласна адміністрація не допустить чорного піару на сторінках своєї газети, упередженого ставлення до певних учасників виборчих перегонів, не допустить поширення розбрату міжрегіонального, міжполітичного, ворожнечі серед громади...», оскільки «... відстоює позицію громадянської консолідації чесного ведення політичної агітації у період виборчої агітації на сторінках друкованих засобів масової інформації та в електронних ЗМІ».Завершили, як припечатали. У перекладі з казенної на розмовну мову — супостати, запроданці своїми публікаціями розпалюють міжнаціональний конфлікт, який може призвести до знищення цілісності і незалежності цілої держави. Так
«складно» і «доказово» звинувачували рівно 70 років, починаючи з 1917-го, після чого одразу ставили до стіни. Тож не випадково завершальна сентенція «Заяви...» звучить як попередження: крок ліворуч, крок праворуч — розстріл на місці. Як засвідчує зміст цього «епохального» документа, ключовою у конфлікті є спроба редакційного колективу хоч трохи послабити «гарячі» владні обійми та здійснювати бодай на гран незалежну редакційну політику. Як уже згадувалося вище, доки колектив «Сумщини» довго ходив на напівзігнутих, співав можновладцям дифірамби та заглядав до рота — залишався фаховим, а коли нарешті вирішив відіпнутися з ланцюга — одразу ату його, ату...Яка ж крамола на сторінках видання могла призвести до підриву чи, не доведи Боже, вже підірвала державницькі устої нашої держави?
— Жодної крамоли, навіть натяку на неї
«Сумщина» ніколи не друкувала, — пояснює редактор видання Тетяна Бабинець. — «Чорний піар» нам приписали за спробу опублікувати на сторінках часопису передвиборну рекламну статтю «регіоналів», в якій був підданий критиці заступник голови Сумської облдержадміністрації Зіновій Гузар, за розпорядженням якого у кількох районних краєзнавчих музеях області демонструвалися виставки, присвячені діяльності ОУН—УПА.Причому критикували Гузара не за ідею проведення виставок, а за її невчасність. Опоненти аргументували свою позицію тим, що не варто розпалювати пристрасті у колисці партизанського руху в період передвиборної кампанії та ще й у дні святкування 64-річчя визволення Сумщини від німецьких загарбників. Ось і вся
«крамола».Це для нас з вами. А ось пан Гузар, довідавшись про майбутню публікацію, як стверджує Тетяна Іванівна, заборонив редакторові друкувати статтю, ще й насварився: мовляв, якщо публікація побачить світ, то він подасть на редактора до суду і закриє
«Сумщину». Дехто з читачів може запитати: звідки у обласного чиновника стільки завзяття, а точніше — заповзяття? По відповідь навіть до ворожки не треба ходити: Зіновій Гузар і є одним з дев’яти членів ради співзасновників «Сумщини», якому, вочевидь, хочеться здійснювати «незалежну» редакційну політику підконтрольного владі видання одноосібно.Насамкінець, щоб остаточно спростувати звинувачення авторів
«Заяви...» у продажності «Сумщини», невеликий авторський коментар. Ось уже майже півроку часопис друкує публікації БЮТ і два місяці — «НУ—НС», в яких їхні політичні опоненти мають вигляд аж ніяк не ягнят. Як ви розумієте, не за спасибі. Однак з боку «співзасновників» ані пари з уст. Можливо, на їхнє переконання, «пустощі» своїх на адресу партійних супротивників — справа свята і державницька, а якщо навпаки — одразу грізне: не допустимо, не пустимо, заборонимо...І нарешті останнє. За роки незалежності у
«Сумщини» було стільки ідейно спрямовуючих керманичів, які визначали редакційну політику газети — на пальцях двох рук не перелічити. В результаті цієї «співпраці» наклад часопису схуднув утричі. Тож зараз йому доводиться виживати переважно за рахунок реклами. Причому у пікову ситуацію видання потрапило не без участі «шановних» співзасновників. Бо редакція «Сумщини» більш як півроку марно домагається від облдержадміністрації, щоб та віддала належні їй 98 тисяч гривень, виділених торік сесією обласної ради з бюджету на розвиток часопису, стверджує головний редактор. Та засновники немов оглухли.Сумська область.
