130 документів таємного діловодства радянських спецслужб, оперативно-статистична звітність, свідчення очевидців великого голодомору — це матеріали виставки «Розсекречена пам’ять» у Черкаському обласному краєзнавчому музеї.

Організатори виставки — працівники Служби безпеки України, вже показали найтрагічніші сторінки української історії у Донецьку, Луганську, Чернігові, Полтаві, Сумах, Харкові. У Черкасах експозицію «Розсекреченої пам’яті» щодня відвідують школярі, студенти, ветерани війни і праці, широка громадськість.

— Мені йшов шостий рік, коли почався голод, — розповідає відвідувач виставки, учасник війни Іван Мамренко. — Але всі страхіття закарбувалися у дитячій пам’яті на все життя. Пам’ятаю, як у тридцять третьому хоронили наших сусідів — матір і її вісімнадцятирічну доньку. Померли вони мученицькою смертю — поївши каші із зелених колосків ячменю. Поховали їх, чорних і виснажених, прямо у рядні, у садку під яблунею. Ніколи не забуду: яскравий, сонячний день, і дві смерті, страшні похорони...

Його слова ілюструють документальні знімки Тридцять Третього. Їх на виставці багато і оглядати їх без щему серця неможливо. Як неможливо усвідомити, що в Україні є ще люди, котрі заперечують факт голодомору та свідомого винищення сталінським режимом мільйонів людей...

Черкаська область.

На знімку: Іван Мамренко (другий праворуч) на виставці «Розсекречена пам’ять».

Фото автора.