Понад три десятки кримінальних справ, третину з яких спрямовано до суду, близько п’яти мільйонів гривень відшкодувань — такі результати прокурорських перевірок у сфері АПК Хмельниччини. Земля залишається ласим шматком для злодіїв і шахраїв. Кому і як вдається обходити закон, розповів прокурор Хмельницької області Іван Мельничук.

— Уже багато років однією з найбільших проблем для села залишаються розрахунки за роботу, плата за земельні та майнові паї. У багатьох керівників є одна відмовка: господарство бідне, в касі жодної копійки, тому і людям не платимо. Але наведу такий приклад. У Старосинявському районі наші співробітники зацікавились одним господарством, котре не виплатило 40 тисяч гривень зарплати. Коли розібрались, з’ясувалося, що у нього на рахунку було 700 тисяч гривень. Зрозуміло, ні про які злидні і мови не могло бути. Потім, щоправда, керівник пояснював, що гроші пішли на розвиток підприємства. Розумію, сьогодні це надзвичайно важлива складова витрат. Але ж ніяке виробництво нічого не варте без людей. А у нас виходить, що саме ця складова — найдешевша у сільському виробництві.

Можна назвати не десятки — сотні господарств, де людям або не платять, або значно зменшують виплати. Лише в Чемеровецькому та Дунаєвецькому районах після втручання прокурорів селянам було відшкодовано майже мільйон гривень.

Схожа ситуація і з виплатою грошей за користування земельними та майновими паями. Прокурорські втручання допомогли відшкодувати 2,8 мільйона гривень, до відповідальності притягнуто майже шістдесят осіб. На захист майнових паїв селян прокурори подали до суду понад чотири сотні позовних заяв.

— Отже, впливати на ці процеси можна. Чому ж викоренити їх не вдається роками?

— Та тому, що сам закон дозволяє робити багато таких речей, котрі, м’яко кажучи, не на користь людям. Ми боремося із порушником в одному селі, а вони з’являються ще в десятьох. Сьогодні борг за користування паєм в області становить мільйони гривень. Є господарства, де людям не відшкодували ні копійки. А скільки випадків, коли під час розрахунків за паї штучно підвищується вартість зерна, яким розраховуються.

— Те, що селянина намагаються обдурити скрізь і всі — не новина. Невже і прокуратура не може поставити перепону таким масовим явищам шахрайств і злодійств?

— Прокуратура не дрімає. Але повторю, дуже часто закон якщо не дозволяє, то і не забороняє зробити те, що аж ніяк не на користь селянину. Приміром, ні для кого не нова практика, коли сільгосппідприємство оголошують банкрутом, а вже другого дня на його місці створюється зовсім нове, не обтяжене ні боргами, ні зобов’язаннями перед людьми. Тим, хто працював, зрозуміло: обманули. Але формально все зроблено відповідно до закону.

Та й земельні маніпуляції проводяться такі, що навіть без дозволу на торгівлю землею, вона дуже швидко переходить із одних рук в інші, стає приватною власністю.

Ось в Ярмолинецькому районі один із сільських голів склав рішення про визнання права власності на колишні колгоспні приміщення. Він наче забув, що телятник, корівник, сушарка та інше добро уже не належать колгоспу, а розпайовані між людьми. Звичайно, за рішенням зборів воно могло бути переданим в оренду господарству. Але таких зборів ніхто не проводив, людської згоди не питав. Просто чуже майно тихцем зареєстрували за новоствореним товариством. А в результаті людей обікрали більш як на 200 тисяч гривень.

Чи, скажімо, у Полонському районі голова правління сільгоспкооперативу незаконно передав людське майно у банківську заставу. А тепер у людей немає ні грошей, ні майна. І майже в кожному районі прокурори відкривають факти, коли керівники так само незаконно продають людське майно. Коли ж селяни починають бити на сполох, то, виявляється, що повернути чи майно, чи гроші вже дуже проблематично.

— То який же вихід?

— Насамперед кожному власнику треба дбати про своє добро. Адже велике господарство розтягується не за один день. Місяцями і роками люди мовчки спостерігають за тим, як щезає техніка, продається худоба, кудись зникає врожай, і при цьому мовчать. А от коли вже доходить до останнього кілка, починають бити тривогу. Тоді вже вплинути на ситуацію не може і прокуратура. Тому і просимо всіх, щоб не були байдужими. Якщо у селі почались негаразди, щезає майно, не виплачується зарплата — звертайтеся до правоохоронців, просіть захисту у прокуратури. Коли хвороба не задавнена, є надія, що її можна вилікувати.

Хмельницька область.

Фото Віталія СУДДІ.