На початку вересня 1941 року німецько-фашистські загарбники захопили село Дубовичі Кролевецького району на Сумщині. Фашисти розстріляли 42 чоловіки, серед них секретаря парторганізації І. Гагіна, комсомольців Г. Ковальова, Ф. Проценка, В. Юрченка. 266 юнаків і дівчат вивезли на каторгу до Німеччини.
Так почалось запровадження для дубовичан «нового порядку».
У відповідь на розстріли і знущання фашистських катів у Дубовичах було створено першу партизанську групу, яка влилась до Глухівського загону партизанського з’єднання під командуванням С. Ковпака і С. Руднєва.
Активну боротьбу з ворогом розгорнула підпільна комсомольська група, очолювана В. Тимченком. Діяли також три інші підпільні групи, які очолювали П. Ковтун, О. Дубина і О. Кербут.
20 лютого 1942 року до Дубовичів вступило Сумське партизанське з’єднання Ковпака. В день Червоної Армії у селі відбувся перший партизанський парад і мітинг.
Зранку 23 лютого під червоними прапорами на площі зібралися всі мешканці села і партизани.
На мітингу виступив Сидір Артемович Ковпак. Він привітав усіх зі святом і розповів про становище на фронтах. Потім народні месники урочистим маршем пройшли повз трибуну. Була також організована трансляція радіопередач з Москви.
На місці, де відбувся парад партизанів-ковпаківців, у 1967 році споруджено обеліск.
Гітлерівське командування кинуло в Дубовичі 105 угорську дивізію, яка оточила село. Відбувся запеклий бій. Партизани відкинули ворога, але в ніч на 25 лютого були змушені залишити Дубовичі. Увірвавшись сюди, карателі закатували 23 чоловіки і пограбували населення.
16 липня 1942 року партизанське з’єднання Ковпака вдруге вступило в село. Проти партизанів з Глухова рушили регулярні частини вермахту. Але партизани завдали окупантам нищівної поразки. У цьому бою загинули партизани Ф. Голуб, А. Мандрика, І. Міхєєв, Р. Пахаба. А. Шумейко, яких поховали у братській могилі в урочищі Савчина долина.
1 вересня 1943 року 23-я танкова бригада визволила Дубовичі.