У Миколи Потерила, уродженця Куцеволівки Онуфріївського району, є пристрасть: вивчати біографії видатних людей. Завдяки такому захопленню він випадково довідався, що доля його родини частково перетнулася з життєвим шляхом знаменитого німця — Герхарда Шредера.
«Прізвище моє досить рідкісне, — розповідає Микола Олександрович. — Предки теж родом з Куцеволівки. Дід був ковалем. Він мав трьох синів: перший став підводником, другий — інженером-металургом, а наймолодший, мій батько, був першим водієм на селі. Перед самою війною його забрали на перепідготовку до Києва. Тоді в нього вже було двоє дітей, а 1941 року народився ще й я.
Почалася війна, батько потрапив в оточення й під час окупації повернувся додому. Та коли радянські війська почали визволяти рідний край, його гітлерівці разом з іншими працездатними погнали до Німеччини. Він трудився на залізничній станції: заливав підшипники бабітом. Якось з необережності пошкодив палець і потрапив до госпіталю. Недалеко біля лікарні паслися корови. Батько побачив, що в однієї розбиті копита. Пожалів худобину й зробив для неї підкови — стали в нагоді уроки діда-коваля. Власниця стада розповіла про вміння остарбайтера всім в окрузі. Чутка рознеслася швидко, і з тих пір він став кувати підкови коровам. Вдячні німкені розплачувалися з ковалем їжею та одягом...
У 1945-му батька звільнили. На території, що відносилася до американської зони, він потрапив до пересильного табору, де збирали всіх радянських громадян. Коли перевіряли документи, сказав, що перебував у військовому полоні. Так у паперах і записали. Із табору батька відправили на Запоріжжя відбудовувати Дніпрогес. Я жив з мамою й переїхав до нього тільки в 1950 році, коли пішов до школи. Тоді й почув від нього декілька розповідей про пригоди в Німеччині».
Одна з них стосувалася Герхарда Шредера. Майбутній канцлер ФРН народився у квітні 1944 року. У його родині не було батька — він загинув у Румунії під час війни. Матері довелося одній виховувати п’ятьох дітей. Саме бабуся Шредера, як встановив Микола Потерило, і була власницею тієї ферми, на якій підковував корів його батько! Тож доклав рук до харчування, а значить — і до виживання майбутнього канцлера...
Записала Руслана СОРОКА.
Кіровоградська область.
Колаж Олексія КУСТОВСЬКОГО.
