Закон про державний бюджет на 2006 рік повторює «кращі традиції», започатковані десь у 2000 році, коли в словесній частині бюджетних законів стали детально оповідати про тих чи тих пільговиків. А також призупиняти частково деякі закони (чи то відповідним записом, чи простим методом «упускання»). «Вас тут не є», як кажуть в Одесі.

Зокрема, у статті 51 бюджетного закону на 2006 рік в черговий раз «упустили» батьків військовослужбовців, котрі загинули або померли під час проходження військової служби. Хто такі, в даному разі, військовослужбовці, які загинули? У більшості вони були молодими неодруженими хлопцями, які виконували свій громадянський обов’язок захисту Батьківщини, але з волі кремлівських старців боролися за соціалізм в Угорщині, Чехословаччині, В’єтнамі, Анголі, Ефіопії, Єгипті, в Афганістані. Знаю навіть випадок, коли сільський хлопець з України (ще в період горбачовської перебудови) був замучений «дідами» на Далекому Сході. І по сьогоднішній день він вважається «померлим» від задушення. А він був єдиний у батьків...

Частина друга статті 51 передбачає субвенцію з державного бюджету для надання пільг населенню на придбання палива і скрапленого газу. Вона враховує багато кого, включаючи вдів і дітей загиблих та померлих військовослужбовців і працівників міліції, а їхні батьки знов «упущені».

В частині третій статті 51 передбачена субвенція в місцеві бюджети для надання 50% пільгової оплати зв’язку і безплатного проїзду. Враховує також багато кого, тільки не батьків загиблих військових і міліціонерів.

Товариші, схаменіться! Ці хлопці були нашими дітьми. Невже важко допомогти батькам, чиї сини захищали Батьківщину? Адже нас небагато — всього 17—20 тисяч. І допомога нам дуже потрібна...

З повагою, О. КОЛЕСНИК, ветеран праці, батько загиблого.

Черкаси.