Останнім часом дуже непокоїть якість нашого телебачення. Я розумію, що з волі Божої людина винайшла такий надзвичайний засіб інформації, як телевізія. Вона стала найвищою і найголовнішою трибуною. А коли так, то з неї має лунати інформація виключно виховного характеру. Складати телепрограми повинні люди морально свідомі й державно відповідальні. Програми мають бути багатогранними, однак без жодної аморальності!
На жаль, сьогодні цієї святою трибуною володіють, прямо скажемо, пройдисвіти, які не мають жодного уявлення про виховний процес суспільства. Чужими хижацько-жахливими телефільмами вони розбещують дітей та молодь, а огидними рекламами до неможливості псують нерви усьому люду.
З цього приводу не раз звертався до вищих інстанцій, однак мій голос — все одно, що глас волаючого в пустелі — влада вдає, що нічого не помічає. Остання надія на
«Голос України», а відтак на парламент.Костопіль
Рівненської області.
