Люблю подивитися красиву футбольну гру, знаю чимало видатних імен спортсменів. І саме тому хочу сказати кілька слів про коментарі і дії коментаторів.
Так, 28 жовтня
«билися» за Кубок знаменитий «Шахтар» із львівськими «Карпатами». Гра тривала з максимальною напругою. Надзвичайно цікавим було те, що зустрілися команди вищої та першої ліги. Але все ж з насолодою я вболівав саме тому, що коментатор дуже чітко і розумно інформував про хід гри. І як коментував?! Говорив лише про те, що діється на полі, про деталі, котрі могли б бути незрозумілі глядачам. Часто нагадував, а це ж головне, на якій хвилині матчу йде гра, не забував про рахунок, навіть про нульовий. А ще називав по імені гравців обох команд і характеризував ситуацію. Тож я з нетерпінням чекав, коли він назве своє прізвище. Ось і кінець гри, і коментатор освідчується, — Василь Тріска. Шана йому і хвала за кваліфікований коментар!А відтак скажу й про інших коментаторів, дуже ерудованих і всезнаючих. На жаль, коли їх слухаєш, то часто отримуєш не насолоду, а розчарування. Чому?.. Тому, що вони здебільшого розповідають не так про саму гру, як інформують про те, що на цей момент не цікавить. Рідко згадують про рахунок та хвилину матчу, зате детально розказують про кожного футболіста, коли, де, як і з ким він забивав голи, у якій команді виступав. А далі — історію тих команд або ще краще повний родовід спортсменів: подробиці про дідусів і бабусь. Погодьтеся, це не завжди доречно, адже під час матчу більше цікавить те, що на полі діється. І, насамкінець, хочу закликати всіх коментаторів не витати десь там за хмарами, а відчувати під ногами землю та коментувати саму гру. Хай пробачать такі коментатори мою нескромність, але виговоритися про все це мене надихнув істинний коментатор — Василь Тріска, який допомагав саме вболівати.
Дашків
Іллінецького
району
Вінницької області.
