Одна із кращих вулиць наддністрянського села Бабин Кельменецького району носить ім’я відомої оперної співачки зі світовою славою Лідії Липковської.
...Наприкінці XІX століття у цьому селі була церковно-приходська школа. Вчителював у ній Яків Липковський, родом із сусіднього Поділля. 10 травня 1884 року у його сім’ї народилася дочка Люся, майбутня співачка. Надзвичайної вроди дівчинка співала в хорі, яким керував її батько, і вже тоді привертала увагу слухачів своїм чарівним голосом. З 1894 по 1899 рік навчалася у Маріїнській жіночій гімназії Кам’янця-Подільського, а у 1905 закінчила Петербурзьку консерваторію.
Лідія виступала на сценах провідних театрів Росії та України, Парижа і Мілана, Нью-Йорка, Чікаго та Бостона. З великою майстерністю, глибокими почуттям і артистизмом вона виконувала партії Віолетти (“Травіата” Верді), Джільди (“Ріголетто” Верді), Джульєтти (“Ромео і Джульєтта” Гуно), Маргарити (“Фауст” Гуно), а також рідні українські пісні. Її партнерами у спектаклях були Федір Шаляпін, Григорій Бакланов, Енріко Карузо, Тітта Руффо та інші корифеї оперної сцени.
Гастролюючи по світу, Липковська не забувала про рідне село Бабин, де жили батьки і де вперше заспівала народних українських пісень. Час від часу навідувалася, зустрічалася із односельцями, друзями дитинства, запрошувала їх на свої концерти до Чернівців. В останні роки життя вона викладала спів у столиці Лівану — Бейруті. Саме тут, на 74-му році, у жахливих злиднях, Лідія Яківна і померла.
Завідувачці місцевої бібліотеки Валентині Еренчук знадобилося кілька років, щоб зібрати матеріали про співачку та її родину. Будь-яка інформація була на вагу золота. Валентина Миколаївна передивлялася всі друковані ЗМІ, зверталася до фондів Ленінградського державного театрального музею, архіву Маріїнської жіночої гімназії. Вона розшукала майже три десятки фотографій, на яких зображена Лідія, записала спогади старожилів села, які знали її, одержала з Ленінградського театрального музею магнітофонну стрічку із записом голосу співачки. І ось нещодавно у місцевій бібліотеці, в урочистій обстановці, відбулося відкриття кімнати пам’яті Лідії Липковської. Адже спогади — це частина нашої історії. А історія живе вічно.
Кельменці
Чернівецької області.
