Постановою Кабінету Міністрів України № 409 від 30 травня 2005 “Про виплату в 2005 році громадянам України компенсації втрат від знецінених грошових заощаджень і страхових внесків...” передбачена виплата коштів на загальну суму 500 мільйонів гривень. Майже половина цієї суми призначена для виплати спадкоємцям померлих у 2005 році, а інша сума — вкладникам, що не одержали компенсації до 2005 року. Але чому обійшли увагою живих вкладників?
У статті 24 Конституції України зазначено: “Громадяни мають рівні конституційні права і свободи і рівні перед Законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового положення, місця проживання, за мовними або іншими ознаками”. Керуючись цією статтею, на мій погляд, варто зробити так: передбачені бюджетом України 6,5 мільярда гривень на виплату компенсації розділити порівну між вкладниками Ощадбанку і застрахованими громадянами.
Отже, 6,5 мільярда становлять п’ять відсотків загального боргу в 130 мільярдів. Пропонується три відсотки від розміру кожного вкладу направити на погашення боргів за комунальні послуги, а тим вкладникам, що не мають боргів, — виплатити готівкою. Сорок відсотків суми, виділеної на погашення, можна направити на повну виплату вкладів померлих вкладників. Це у середньому 5 тисяч 800 гривень на одного вкладника.
Якщо три відсотки розміру вкладу недостатньо для повного погашення заборгованості з оплати комунальних послуг, тоді залишок боргу буде погашено у наступні роки. Мені здається, що так буде справедливо.
І. МЕЛАНКО, інвалід ІІ групи Великої Вітчизняної війни.
Дніпропетровськ.
