«Тут всі — одна родина, в якій панують мир і злагода, де немає байдужості, бездуховності та національної ворожнечі».
«Навіть не знаючи мови одне одного, ми розуміємо, про що йдеться. Бо спілкуємося мовою усмішки, пісні, малюнку, танцю і спільної справи. Бо прислухаємося не тільки до слів, а й до сердець».
Так, у висловлюваннях учасників V Міжнародного дитячого фестивалю «Змінимо світ на краще!», що завершився днями в «Артеці», чимало пієтету і певної декларативності. Але не менше — й щирого захоплення, доброї волі, толерантності. Не виключено, що саме під час фестивалю було закладено основи дипломатії майбутнього. Адже під долоньчатим прапором міжнародної артеківської зміни зібралися і навчилися розуміти одне одного представники 21 країни — або понад триста талановитих мікрокосмів!
Довідка «ГУ». П’ять років тому Всеукраїнський благодійний фонд надії і добра вирішив відродити давню артеківську традицію міжнародних змін (у музеї табору стверджують, що колись «Артек» за літо приймав дітлахів з більш як сотні країн!). Та попервах іноземці неохоче відпускали своїх чад у Крим, перепитуючи: «Ви впевнені, що в Україні безпечно?» На перший фестиваль завітали представники лише чотирьох держав, на другий — восьми, на третій — 14. Останні ж два літа в таборі «Лазурний» відпочивали і творили вже діти з 21 країни Європи, Азії, Америки та Африки.
Емблема фестивалю — сім долоньок кольорів веселки. Основна ідея: «Ми такі різні, але це не заважає нам порозумітися і разом робити світ кращим». Утім, під час зміни діти відкрили в собі безліч спільних рис, уподобань і прагнень. У першу чергу, всі вони надзвичайно обдаровані (сюди потрапили призери конкурсів серед мистецьких колективів, художників та журналістів). Ще одна спільність — їхня небайдужість до чужих проблем. У зверненні «до глав держав, громадських діячів і політиків, однолітків та людей Землі, від яких залежить наше сьогодення та майбутнє» (його склали і підписали всі учасники фестивалю) є й такі слова: «Ми стурбовані ситуацією в світі. Нас хвилюють терористичні акти, міжнаціональні конфлікти, насильство у різних його проявах, глобальне розповсюдження ВІЛ/СНІДу та екологічні проблеми...»
Всі ці болючі теми підлітки неодноразово обговорювали під час «дебатів», опрацьовували на тренінгах. Але більшість часу, поряд з активним відпочинком та захоплюючою екскурсійною програмою, вони все-таки віддавали спілкуванню й творчості. Відвідували майстер-класи з хореографії та прикладного мистецтва. Брали участь у виставах інтерактивного театру. Створили оригінальну художню композицію «Вікна дружби».
Делегація кожної країни організувала й провела день своєї культури, а в парку розваг «Грайко» продемонструвала і навчила всіх охочих національним іграм, змаганням і ремеслам. То була чудова нагода дізнатися про країну друзів, а натомість подарувати їм перлини рідного фольклору, мистецтва руху та музики!
Два великих конкурси — танцю й пісні — значно підігріли змагальний дух табору. Під час першого з них захоплення викликали виступи вихованців балетної школи ім. Принцеси Ксенії з Сербії та Чорногорії, хореографічного училища з Росії, артистів Уейнайської танцшколи з Китаю (на знімку вгорі), ансамблів «Цвіт папороті» з України, «Гайда» з Литви, «Кітка» з Македонії та інших.
А конкурс «Інтербачення» мало не розділив шанувальників пісні на два табори. Зворушлива крихітка з Білорусі та ансамбль «Веселий До» з Латвії значно випередили інших конкурсантів. Перемогла-таки акапельна композиція латишів. Але пристрастям фіналу міг би позаздрити і дорослий прототип конкурсу — «Євробачення».
Кульмінаційним моментом став День миру, коли відбулися виставки творів юних митців та робіт за проектом «АнтиСНІД», парад націй, ярмарок народної творчості «За одну годину навколо світу» та мітинг-концерт.
Весь цей невпинний рух і феєрверк емоцій фотографували, знімали на відео і висвітлювали в інформаційних випусках юні журналісти прес-центру, організованого інформаційно-творчим агентством «Юн-прес» (Київ).
— Ми вже третій рік співпрацюємо з фестивалем і проводимо відбірковий конкурс серед журналістів «Прес-весна на Дніпрових схилах», — розповідає керівник «Юн-пресу» Надія Іллюк. — Яка з делегацій запам’яталася? Торік нас вразили марокканці, які привезли з собою... барабани. Вони прокидалися на світанку і били в барабани, створюючи майже шаманську атмосферу. Цього року найбільше здивували англійці. Привезли виставу «Ромео та Джульєтта», шотландські балади, циркові номери й ірландські танці. А торішній посланець — музикант Саймон — під враженням від поїздки в Україну не лише зустрівся з Тоні Блером і передав йому послання від фестивалю, а й зорганізував своїх друзів — і діти з благополучних родин півроку мили машини й виступали на вулицях, щоб назбирати 1000 фунтів стерлінгів у Чорнобильський фонд!
Недаремно на початку статті ми згадали про закладені основи дипломатії. Кожний рік фестиваль, наче голубів доброї волі, випускає в світ своїх посланців. Їх обирають від кожної делегації. І цей дипломатичний корпус має донести зміст звернення і дух фестивалю до найвищих посадовців своєї країни і простих громадян. А наступного року може приїхати знову в «Артек».
Посланцем від України цього року обрано Інгу Вишневську, дев’ятикласницю одного зі столичних мовних ліцеїв. Дівчина закінчила музичну школу, протягом дев’яти років займалася балетом, понад усе любить спілкуватися і мріє про журналістику.
— Я дуже пишаюся, що мені довірили цю місію, і докладу всіх зусиль, щоб зустрітися з Президентом, донести до громадян України головну ідею фестивалю. Діти — майбутнє держави, і ми можемо змінити світ на краще.
МДЦ «Артек», Крим.
