Розкажіть, будь ласка, що таке “цивільний шлюб”. Чув, що зараз він навіть дає право подавати на аліменти. А які ще “привілеї” є у незареєстрованих відносинах?
Лев БОНДАРЕНКО.
Київ.
Відповідає юрист Наталя ВІЛАМОВА:
— “Цивільний шлюб” це не нормативне поняття, тобто в законодавстві воно не зустрічається. Проте в суспільстві використовується на означення відносин між чоловіком та жінкою, що проживають однією сім’єю, не перебуваючи у зареєстрованому шлюбі між собою. Для таких осіб чинний Сімейний кодекс також передбачив настання взаємних прав та обов’язків, що виникають із факту їхнього спільного проживання, спільного побуту. На сьогоднішній день законодавством майже зрівняно у майнових правах та обов’язках осіб, що перебувають у шлюбі, та таких, що проживають разом, не зареєструвавши свої відносини. Йдеться не тільки про аліменти на дитину. Ще в Конституції було закладено положення про те, що діти рівні у своїх правах, незалежно від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним, а відтак діти, народжені поза шлюбом, також мають право на утримання з боку обох батьків. Нині чинний Сімейний кодекс урегулював також відносини власності на майно, набуте особами, що не перебувають у шлюбі між собою, за час їх спільного проживання, а також питання права на утримання у разі непрацездатності.
Так, стаття 74 Сімейного кодексу зазначає, що майно, набуте за час спільного проживання чоловіком та жінкою, що не перебувають у шлюбі між собою, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. Тобто права таких осіб на майно ототожнено з правами подружжя, і законодавство, що регулює права подружжя на майно, поширюється також і на осіб, що проживають разом, не перебуваючи у шлюбі між собою.
Крім цього, статтею 91 Сімейного кодексу встановлюється право осіб, що тривалий час проживали разом, не перебуваючи у шлюбі між собою, на утримання в разі настання непрацездатності одного з них. Це означає, що та особа, яка стала непрацездатною під час такого спільного проживання, має право на матеріальну допомогу з боку іншої сторони за умови, що вона має можливість таку допомогу надати. До того ж батько, з яким проживає дитина, також має право на утримання від матері дитини, незалежно від свого матеріального становища, за умови, що мати дитини має можливість таке утримання надати. Таке утримання надається до моменту досягнення дитиною трирічного віку, якщо ж дитина має фізичні або психічні вади, — до досягнення нею шестирічного віку. Право на утримання має також батько (або мати), з яким проживає дитина-інвалід, яка не може обходитися без стороннього догляду, протягом усього часу проживання з такою дитиною. Утримання (аліменти) може надаватися у грошовій або матеріальній формі.
Проте хоч законодавством і поширено ряд майнових прав подружжя на осіб, що проживають разом, не оформлюючи своїх відносин, незареєстровані стосунки навряд чи сприяють взаємній любові і довірі між сторонами, формуванню здорової сім’ї та належному вихованню дітей. Тож, напевно, передбачені законодавством права таких осіб навряд чи можна назвати “привілеями”.
