Я йшов в життя від рідного порогу,
мені услід кивали ясени.
Із вами, мамо, вийшли на дорогу.
Сказали ви: «Щасти, тобі, щасти!»
Я йшов в життя через жита похилі,
і спілий колос гнувся до землі,
І запах трав, й ромашки білі-білі
запали в серце юному мені.
Я йшов в життя далеке і незнане,
у світ чужий, у вирій лихоліть.
У мріях бачив вас, рідненька мамо,
чекали ви біля старих воріт.
Ще прийде час: весняною порою,
коли в саду розквітне первоцвіт,
Зустрінемось, ріднесенька, ми з вами
біля стареньких батьківських воріт!
Днепродзержинск
Дніпропетровської області.
Сім'я
52
52
Вибір редактора
Популярне за тиждень
-
1В Україні засіяно вже понад 2 мільйони гектарів ярих зернових і зернобобових, — Комітет з питань аграрної та земельної політики
-
2Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів: Державна політика зайнятості ветеранів повинна базуватися на аналітичній роботі Кабінету Міністрів України
-
3Парламентська асамблея Ради Європи закликала ухвалити Екологічний договір для України
-
4Палата представників Конгресу США схвалила майже 61 мільярд доларів на допомогу Україні
-
5Весняна сесія ПАРЄ завершила свою роботу