82-річна мешканка Рівного, учасниця бойових дій, інвалід другої групи Галина Петрівна Точилкіна нині оббиває пороги різних установ, аби зарадили її біді. Адже на схилі літ вона може опинитись на вулиці, бо, як розповідає, одна з приватних нотаріусів обманним шляхом умовила її продати квартиру.
— Трагічно загинули мої донька і онука — отруїлися чадним газом. Мій чоловік не зміг пережити цієї трагедії і через три місяці теж помер, — ледве стримує сльози старенька. — Зі мною стався нервовий стрес, депресія. Якраз у цей період мені довелося звернутись у справах до нотаріуса. Вона, бачачи мій пригнічений стан, почала мене умовляти переїхати у її двокімнатну квартиру, що зараз стоїть порожня, і що я там можу жити безплатно, але без прописки. Я не погодилася. Тоді нотаріус попросила: мовляв, якщо я надумаю продавати свою квартиру, то щоб тільки їй. Але я не збиралася продавати квартиру. Навіть не пригадаю, як це трапилось (я була після трьох похоронів у такому пригніченому стані), що підписала документи, які мені запропонувала нотаріус, навіть не читаючи їх. Я й не здогадувалася, що це був договір купівлі-продажу моєї квартири, який склала подруга нотаріуса й водночас її колега. Грошей за квартиру мені ніхто не давав, бо нотаріус сказала, що їх у неї нема. І ще вона повторила: мовляв, квартира ваша, живіть у ній, але як надумаєте продавати, то тільки мені.
— Я звикла довіряти людям, то й гадки не мала, що мене так ошукають, — зітхає Галина Петрівна. — А згодом з’ясувалось, що нотаріус оформила договір купівлі-продажу моєї квартири на свого чоловіка. Тож через деякий час мені зателефонували, щоб я звільнила квартиру новому власникові. Коли я категорично відмовилась, мені почали погрожувати примусовим виселенням. І тільки тоді я прочитала папери, які підписувала. Зрозуміла, що мене обдурили, наче дитину. Тоді я пішла до нотаріуса і попросила розірвати угоду, тим паче, що грошей мені ніхто за квартиру не давав...
Галина Петрівна Точилкіна показує розписку, з якої видно, що нібито нотаріус, яка придбала у старенької квартиру на ім’я свого чоловіка, взяла у неї на зберігання 25 тисяч американських доларів.
Тим часом свідки другої сторони угоди (той самий нотаріус, яка готувала угоду купівлі-продажу квартири) сказала слідчим, що перед посвідченням угоди перевірила дієздатність осіб, а також про те, що покупець передав продавцю обумовлену суму за квартиру і що Г. П. Точилкіна до 1 січня 2004 року мала б виписатись із проданої квартири...
Голова Рівненської обласної ради Роман Василишин та перший його заступник Валентин Крока, до яких звернулася Г. П. Точилкіна по допомогу, направили лист відповідним правоохоронним органам з проханням розібратись у цій проблемі.
Як повідомив начальник слідчого відділу Рівненського міськвідділу УМВСУ майор міліції Віктор Сидорчук, «за фактом шахрайських дій, вчинених стосовно громадянки Точилкіної Г. П., порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ст.190 ч.2 Кримінального кодексу України. Тепер за цією кримінальною справою проводиться вилучення документів, які послужили підставою для оформлення договору купівлі-продажу квартири».
Тим часом Галина Петрівна Точилкіна ще й звернулась з позовною заявою до місцевого суду міста Рівного про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири.
Сподіватимемося, що слідство і суд розставлять усе на свої місця. А для інших випадок із Г. П. Точилкіною має стати добрим уроком: перш ніж підписувати будь-які папери, потрібно уважно ознайомитися з ними. Щоб не було перспективи на схилі літ опинитися на вулиці, як у випадку з рівнянкою Г. П. Точилкіною.
 
Рівне.