Навіщо ж було казати, що всі дітки, народжені в цьому році, отримають збільшену допомогу? І невже то провина наших дітей, що депутати затягнули прийняття нового бюджету аж до квітня? Виходить, немовлята, що з’явилися на світ до квітня, — гірші?
У мене були важкі пологи, дитина хвора, потребує лікування. А це тепер дуже дорого. Я сирота, мати чоловіка — пенсіонерка. Нам нема кому допомогти! За радянських часів моя бабуся, під опікою якої я жила, на свою пенсію завжди купувала мені новий одяг, іграшки і книги. А що я можу дати моїй дитині? Дитячому візочку — 9 років, ліжечку — 16, а одяг — чужі обноски.
Коли я дізналася, яку допомогу отримає моя дитина, я заплакала під дверима служби соціального захисту (до речі, про картки на дитячі товари ніхто з працівників служби і не чув!). Плачу й нині, коли бачу, як мами купують своїм немовлятам дитячі товари. Плаче й моя дитина, бо не можу купити їй ні якісного харчування, ні нормального одягу. І як можна вижити на 104 гривні щомісячної допомоги, коли ціни на дитячі товари вже поповзли вгору (бо ж орієнтуються на тих, хто отримав повну допомогу!). Що мені робити? Я змушена виходити на роботу. І знову проблема: дитячих ясел у нас немає і мені нема на кого залишити дитинку.
Н. МАЛУША.
Боярка Київської області.
