Про це прикро писати, та мовчати не можна. Можливо, дехто, прочитавши ці рядки, одумається і повернеться обличчям до найближчих людей — своїх батьків. Та й батьки хай роблять висновки...
— Нам повідомили, що в селі Валя Кузьмина померла людина, — розповідає слідчий Глибоцької районної прокуратури Михайло Торконяк. — Коли прибули туди, жахнулися. Труп чоловіка, 1946 року народження, лежав прикритий лахміттям на ліжку в літній кухні. Поруч, теж накрита лахміттям, незворушно лежала 80-річна мати померлого. Ще жива. В кімнаті давно не топлено, температура, як і надворі, мінусова. Бабуся тривалий час у роті й крихти хліба не мала — не змогла підвестись... Як з’ясувалося, ці люди мали в Чернівцях на вулиці М. Заньковецької трикімнатну квартиру, в якій жили з сином. Та коли 30-річне чадо одружилося, то вирішило, що з батьками і бабусею жити не варто. І... продало це житло, придбавши собі 2-кімнатну квартиру, а рідним — халупку в селі. Мовляв, хай доживають там віку. Отак вони й дожили...
Чернівці.
