Є колиска. То буде і справжня рідня.
Аксіомою стануть усі постулати.
Не прощай, Україно...
А доброго дня!
Я ніколи не буду з тобою прощатись.
Є Дніпро. То і повно свяченоводи.
Пересилимо розпач. Зупиним хвилину.
Не прощай, Україно...
А здрастуй завжди!
Ми нізащо тебе у біді не покинем!
Мова є. То і множаться рідні слова.
І не можна затиснути їх навіть у мурах.
Не прощай, Україно...
Трояндо жива!
Ти пахуча в любові й зажурі.
Є кутя й коляда. А над ними — блакить.
Є бандура і кобза. Є Карпати й озера.
Не прощай, Україно...
Вогонь не згорить.
Ти, як фенікс, як форт! Ти, як вічна Венера!
Є зелені поля. Небо є голубе.
Будеш ти і щаслива, і будеш багата.
Не прощай, Україно...
Вітаю тебе!
І щоранку будемо з тобою вітатись.
Переорем! Не буде колотись стерня.
Переполем. І вивітриться шахраїна.
Не прощай, Україно...
А доброго дня!
Ми є в тебе. З тобою!
Ми діти єдині.
Мурманськ
Росія.
