Колектив наш невеликий. Відділ створили півроку тому. Народ дібрався різний і цікавий. Потроху всі обтерлись і здружились. Із трьох жінок я наймолодша і вже через це приваблива. У вільний від роботи час наші чоловіки посилають мені знаки уваги — правда, оригінальності чи фантазії в них мало. Втім, іноді навіть шоколадка може підняти настрій.
Я самотня. Але умовно. Є чоловік «на всі руки», чоловік «коли мене ти покличеш» і просто коханий, який далеко. Незважаючи на цинізм визначень, упевнена, що такий «комплект» ідеальний для вже самотньої, але ще молодої жінки.
Серед клієнтів нашої фірми виявився якийсь Владислав, дрібний підприємець. Наше знайомство не справило на мене враження. Ну, не цікавлять мене стовідсоткові ловеласи. А Владислав — щонайяскравіший зразок цього типу чоловіків. Видає солодкава зовнішність, лукаві очі й особливий оцінливий погляд.
Владислав з’являвся в нас раз на тиждень. Спілкуючись із ним, я відчувала, що, незважаючи на принципове його неприйняття, кокетую. Він і сам користувався найменшою нагодою пофліртувати зі мною. То, сидячи на нараді, починає шепотіти на вухо «неймовірно цінні» ділові пропозиції. То на очах ошелешеної публіки обійме за талію, проводжаючи до курилки.
Ясно, що пильна громадськість не могла не помітити такого поводження і, тим більше, залишитися байдужою.
— Любочко, він уже тричі розлучений, — попереджала всезнаюча Віра Анатоліївна. — У нього жінок було більше, ніж зірок на небі. Невже ти думаєш, що все це всерйоз?
Звичайно, ні. Не така я наївна. Ні про які серйозні стосунки і гадки не мала. Просто цікавий був сам процес, гра. Зрештою, нічого нового у взаєминах двох статей поки що не придумали. В інтрижку я втяглася по вуха і зі свого боку всіляко її підтримувала. Наприклад, поставила на стіл букетик квітів. Коли Влад запитав, від кого, багатозначно промовчала. Або, згадавши мачуху з «Попелюшки», пускала бісики чітко за її інструкцією.
Гра тривала місяців зо два. Але, що найдивніше, — кавалер не зробив жодної спроби познайомитися ближче. Моє жіноче честолюбство було щиро вражене. Скільки можна тримати в облозі?
Нарешті крига скресла. Одного разу він усе-таки запросив мене на каву. Я спробувала відмовлятися, кокетуючи — мовляв, треба подумати. На що Влад поставив конкретне запитання: «Подумаю» чи «так»? Довелося казати «так». Він ще раз перевірив мій телефон у своєму записнику. Усе збіглося. Першого ж вечора я почала чекати дзвінка. Наївна! Ні в перший, ні в наступні вечори він так і не зателефонував. Хоча, зустрічаючи на роботі, так само залицявся до мене. А якось навіть поцілував у щічку...
Мали рацію автори творів про донжуанів і казанов. Цей тип чоловіків незмінно приваблює до себе жінок. На їхні виверти ловляться навіть святенниці. Мабуть, кожна сподівається, що саме вона й буде єдиним і останнім коханням ловеласа. А взагалі така гра для жінки дуже корисна. Наприклад, як спосіб скрасити сірі будні й відчути себе спокусницею. При цьому гарантовано: безсонних ночей з думками про нерозділену любов і мокрих від сліз подушок не буде.
