Зробити з Нічого Муху важче, ніж з Мухи — Слона.
Муки власної творчості і праця в інших переписувати, що переживають одні і якими утруднюють себе інші, в результаті мають те, що одні здебільшого залишаються невідомими, а інші — що вони пізніші за ліком своїм, то відоміші. На підтвердження правдивості сказаного наводимо для прикладу Казку, відому як Байка.
Як заведено вважати, перший, з чиїм ім’ям вони, байки, пов’язані і кому вони приписуються, є Езоп Фрігійський.
Позаяк переписувати легше, ніж складати, а лаври довговічніші за гроші, наслідуючи приклад Жана Лафонтена і Івана Крилова, котрі все життя паслися на ниві Езопа, ми надумали попаcтися теж. Що, як гадаємо, анітрохи не зменшить слави Езопа, а навпаки, тільки піднесе її. Нехай навіть на величину досить незначну.
Отож жили собі в одному Болоті жаби, котрі захотіли мати іншого царя. Замість того, якого мали. Оскільки мали вони царем якогось Бовдура, що був бовдуром у переносному і прямому значенні.
Цар Бовдур не задовольняв  Жаб тому, що був геть бездіяльний, до всього байдужий, ні в що не втручався — ні ділом, ні навіть словом. Отож   стрибали жаби по ньому, як по звичайній дровині або колоді, корчеві або купині, коли хотіли і скільки хотіли. Загалом жили жаби як їм заманеться і робили все, що могли. Зрозуміло, цар Бовдур не задовольняв жаб з тої самої причини, з якої задовольняв їх жаб’ячий розум.
Не маючи, як здавалося деяким жабам, царя на Болоті, і те саме, як знаємо ми, царя у голові, звернулися вони з проханням до Всевишнього дати їм царя діяльного, такого, який усім би цікавився, в усе   вникав би.
Поскільки у Всевишнього всі прохання підлягають розгляду і відповідь отримує кожний, якої гідний, зважив Усевишній на прохання жаб — дав їм царя, якого вони воліли  і яким міг бути лише Лелека!
Як відомо всім, хто знайомий з цією байкою Езопа, Лелека виправдав надії — і Всевишнього, і жаб-прохачів: раніш ніж настав час йому летіти у вирій, з’їв він усіх, усіх жаб — і тих, яких не задовольняв Цар-бовдур, і тих, як бовдур, яких він задовольняв!
Те, що сталося і відбулося на Болоті, або в Жаб’ячій державі, може слугувати повчальним уроком і прикладом і для інших держав, які не є жаб’ячими, виходить, для нашої теж. Бо хтозна — а що коли й ми замість Бовдура одержимо Лелеку?!