Співробітники окремої роти міліції спеціального призначення «Беркут» на виклик виїхали негайно. Але не чекайте розповіді про приголомшливе переслідування чи опір, що його чинили злочинці. Двох порушників закону затримали швидко — ті встигли відійти лише метрів на 500 від місця події. Одному 14 років, другому 11. До міліції зателефонував мешканець одного з будинків, бо побачив через вікно, як хлопчаки знімали ворота на цвинтарі. Буденний факт із життя, і саме від цієї буденності на душі гірко.
Незважаючи на свій вік, хлопці встигли стати «рецидивістами». Цього року їх затримали вже вдруге. Перша історія також була пов’язана з «металобрухтом»: тоді вони брали його в автоколоні. Після запевнень, що ніколи більше такого не робитимуть, їх відпустили. Молодший, Віталик, сказав, що ідея вкрасти ворота на цвинтарі була спільна.
— Я хотів за той метал отримати гроші, бо голодний.
З його розповіді виходило, що в нього тільки мама і сестра-першокласниця. Бабуся й дідусь померли, батько — теж.
— Я закінчив усього два класи, бо ми переїжджали і мама забрала зі школи документи, а потім до іншої школи не віддала. Вона ніде не працює, ми живемо за ті гроші, які мама отримує на нас із сестрою: це трохи більш як 200 гривень, і їх не вистачає. Мій тато не пив, не курив, мав роботу, був нормальним чоловіком, а мама... Я її рідко бачу тверезою. Я так хочу, щоб мама не пила, щоб ми з сестричкою жили краще.
Старший, Ілля, навпаки, став на захист мами:
— Не потрібно мою маму позбавляти батьківських прав. Вона гарна мама. Це я не справляюся зі своїми обов’язками.
Ворота на цвинтарі, виявляється, взяв тому, що хотів мати гроші на кишенькові витрати. Він навчається у 8 класі. Але замість того, щоб іти на уроки, вирішив того дня погуляти містом. Зустрів Віталика. Знайшли акумулятор, пішли спалювати на кладовище в центрі міста. Там і побачили ті ворота.
— Ми не знали, що то кримінал. Але якби не ми їх украли, то хтось інший підхопив би.
Ось така логіка. Цілком у дусі деяких сьогоднішніх уявлень: кради швидше, поки інші не вкрали. Навіть із цвинтаря... Ці два зізнання хлопців виразно свідчать, як тісно вплітаються в долі нинішніх підлітків і сімейні обставини, і те, що вони бачать навколо себе. А ми ще дивуємося, чому так часто зустрічаються у міліцейських зведеннях факти про правопорушення, скоєні неповнолітніми. Може, то просто криве дзеркало нас, дорослих?
Житомир.
