Третій рік тривала «помаранчева революція». На Майдані стояли вже не намети, а великі обладнані бараки. Відразу з’явився найбільший у місті стихійний ринок. Місію ОБСЄ і Європарламент було перенесено для зручності до Києва. Усі міста й області давно визнали Ющенка президентом, західні — по кілька разів. Визнали його президентом також армія, МВС, СБУ, усі міністерства і чекали його розпоряджень.
Кучма останні півроку перебував у Пущі-Водиці у глибокій комі. Янукович зовсім здав, говорив винятково на блатному жаргоні й в основному сам із собою. Підходити до нього боялися, тому що відразу на кожного кидався з кулаками. Дружина з ним давно розлучилася і вийшла заміж за простого торговця апельсинами, хоча про це Януковичу не говорили. Цей торговець колись був відомим мільярдером Ахметовим, котрий остаточно збанкрутував на останніх виборах президента.
Путін знущався і за звичкою поздоровляв Януковича. Білоконь спився і віддавав перевагу компанії бомжів на вокзалі, яких колись давно завезли з Донецька для підтримки Януковича.
На виручені під час роботи в парламенті гроші комуністи побудували першу в світі автономну комуністичну республіку в Криму, перед цим викупивши півострів у місцевого населення.
Два останні конкурси Євробачення пройшли на Майдані.
...На трибуну вийшов Ющенко. Стало тихо. Народ уважно слухав.
— Сьогоднішні переговори ні до чого не привели, влада просто затягує час, ми виходимо з переговорів, — сказав він. — Завтра ми переходимо до більш рішучих дій і блокуватимемо санітарів, які обслуговують цього рудого Кучму, але пам’ятайте, що в нас акція мирна і без агресії, — додала Юля Тимошенко.
Демократія перемагала.
Невідомий народний автор.
