Вимагають жителі двох районів Луганської області, які почали боятися свою річку
Ви звертали увагу, що коли мова заходить про природні багатства, найчастіше ми використовуємо минулий час? Була річка, був ліс, квіточки... Про річку Красну, що тече в Кремінському районі, люди теж розповідають з часточкою ностальгії за минулим. Хоча річка — ось вона. Жива. Тече в Сіверський Донець вздовж 124 км трьома адміністративними районами області — Троїцьким, Сватівським і Кремінським, досить глибоководна —до 10 метрів і широка — до 40 метрів. І риби тут багато, тому і зараховують її до промислових ділянок рибогосподарських водяних об’єктів регіону. А ще —красива, тому і називається Красна.
З цією річкою, зізнаюся, пов’язані моє дитинство і перші успіхи в риболовлі. Випросивши у матері шматок дефіцитної на той час марлі, ми ловили рибу і до того ж успішно. Щучки траплялися розміром у дві, а то і в три дитячі долоні, а краснопірок ми навіть не рахували. Ті з хлопців, хто перепливав річку, мав серед дітвори неабиякий авторитет. Одне слово, враження залишилися найкращі. Побачивши Красну через два десятки років, я її не впізнала. Це БУЛА зовсім інша річка.
Купатися суворо заборонено
Але мешканці Новомикільського Кремінського району побачили таку картину на річці вперше років п’ять тому. Повільна течія Красної несла дохлу рибу, та ще й у такій кількості, що не можна було не стривожитися. Люди, як заведено, звинуватили в цьому керівників усіх рангів, побідкалися і про інцидент начебто забули. Щоправда, ненадовго. Через рік мертва риба всіх видів і розмірів знову попливла за течією і цю картину можна було спостерігати протягом наступних років. До того ж незалежно від сезону: влітку й узимку. 
Нинішнього року  новомикільці не на жарт стривожилися: починаючи з квітня, дохла риба спливала чотири рази. 
А найстрашніше те, що почали хворіти діти, худоба.
— Мій онук, як завжди, приїхав улітку з міста відпочити, оздоровитися тут у нас на природі, — розповідає пенсіонер Микола Білоіваненко. — Річка для дітвори, самі розумієте, найкраще задоволення. Але після купання тіло нашого Жені вкрилося висипом —суцільна водянка. Ми терміново відправили його до батьків у Рубіжне. Лікували його довго. Після цього Жені категорично заборонили навіть бродити у річці.
— А наші сусіди вимушені були зарізати свою корову-годувальницю, —  розповідає Тетяна Білоіваненко. — Напилася вона річкової води і занедужала. А як ти коровам заборониш пити? Молоко в такої корови брудне. Але ми його п’ємо і державі змушені здавати таке саме.
— Бачили б ви цю картину! — не залишився байдужим до нашої розмови ще один мешканець села. — Вся річка — в головах. Риба хапає повітря, бушує в агонії... Це жахливо! Почали ми заводі оглядати, а там повно мертвої риби. Хоча живемо ми бідно, збирати таке багатство ніхто не наважився. Ми то знаємо, чому дохне риба. Отруїтися ніхто не хоче.
Востаннє риба гинула наприкінці липня. Фахівці обласної рибінспекції прибули до Новомикільського в перших числах серпня, щойно отримали повідомлення, і зафіксували масову загибель річкових мешканців. Риба все пливла за течією догори пузом. Луганська облдержрибінспекція й екологи спробували визначити розміри завданого збитку, але до кінця це зробити не змогли. Провідний іхтіолог області Олександр Поляков проплив на човні 12 км — від Меловатки Сватівського району до Новомикільського і налічив приблизно 2 тисячі екземплярів. 
У пробах води вміст розчиненого кисню становив 1,2 — 1,6 мг/л, що і спричинило масову загибель риби. Величина збитку становить 26866,7 грн.
Усе лихо — від заводу
Хто ж винен у масовій загибелі риби? Розібратися в цьому і винести свій вердикт має прокуратура. І вона цим займається. Утім, причини давно відомі. Начальник Сватівського департаменту Старобільського регіонально-виробничого управління обласного комунального підприємства Сергій Шумілов не заперечує, наприклад, що причиною стали неочищені стічні води, які потрапляють у річку із Сватівського молокозаводу, який виробляє, крім інших продуктів, і казеїн. Як випливає з «Акта розслідування факту масової загибелі водяних живих ресурсів у р. Красна 28.07 — 03.08.04», підписаного фахівцями Луганської облдержрибінспекції, головою Новомикільської сільради і жителями цього села, «... загибель риби і кормових організмів... відбулася через токсифікації, спричинені залповим скиданням промстоків».
Наслідок використання сільськогосподарських ядохімікатів виключається, оскільки, як було встановлено, у той період року вони не застосовувалися, а можливе їхнє потрапляння у водойму з місць збереження неможливе через відсутність істотних атмосферних опадів. «На негативний вплив промислових стоків, — зазначено в акті, — вказують характерні риси, властиві отруєнню водяних живих ресурсів, що виявляються після залпових і аварійних скидань: ефект масової смертності, асфіксія, обумовлена різким падінням розчиненого у воді кисню, загибель і неприродне поводження риби різних видів, усіх віково-статевих груп і різних за типом харчування, загибель інших водяних живих організмів». 
І все це лихо від одного заводу. Маємо таку картину: виробництво не в змозі провести необхідну обробку своїх відходів, а очисні споруди комунального господарства, куди вони надходять у такому вигляді, у свою чергу не справляються з концентрацією шкідливих речовин. 
Внаслідок чого втрачається не лише річка, а і здоров’я людей. До того ж й іншого району. Хоча сватівчани теж потерпають самі від себе. Водопостачальники, наприклад, оцінили збиток, завданий їм молокозаводом, майже в 50 тис. грн. Припустімо, суд задовольнить їхній позов. Але хто відшкодує збиток, завданий населенню?
Люди, що живуть на екваторі Красної від села Меловатки Сватівського району, де відбувається скидання стічних вод, і до села Новомикільське Кремінського району, почали боятися річку. Купатися в ній остерігаються, ловити рибу не ризикують. «Поверніть нам річку», — вимагають вони.
* * *
В Ісаківському водосховищі гинуть ондатри, ікра риб. Екологи встановили, що у водосховище зливають мільйони кубометрів каналізаційних стоків Перевальська. Крім того, виходу риби під час нересту на мілководдя перешкоджає безліч яхт. Хоча використання плавзасобів у цей важливий для мешканців водойми період заборонено законом.
Луганська область.