Більшість людей себе любить. І це нормально. Спрацьовує інстинкт самозбереження. А він допускає турботу про безпеку власного життя і, звісно, про здоров’я. Хтось із великих помітив, що людину від тварини відрізняє любов до... ліків. Важко знайти громадянина, який жодного разу в житті не вживав би медпрепарати. Але ось яка таблетка від голови, а яка від шлунка, в цьому питанні не так просто розібратися. Потрібна порада. І отут свою швидку допомогу у виборі медикаменту робить реклама.
Практично кожен десятий киянин постійно «працює на аптеку». Звідки споживачі таблеток і пігулок довідуються про вжиті ними препарати, намагалася з’ясувати соціологічна служба УНІАН. За даними її опитування, 39,3% респондентів дізнаються про нові ліки від лікаря, 21,8% — від працівників аптек, 4,6% — із спеціальних довідників. А значна частина опитаних черпає «таблеткову» інформацію з реклами. При цьому найпопулярнішою визнано телевізійну рекламу — їй довіряє 8% респондентів, друкованій — 3,1%, а радіорекламі — менше 1%.
Фахівці занепокоєні такою «рекламною» довірливістю громадян. Річ у тім, що відповідно до чинного рекламного законодавства участь представників Мінохорони здоров’я в підготовці рекламної продукції лікарських препаратів не обов’язкова. От лікарі й не беруть участі в позиціюванні та експертних оцінках цього виду товару. Про це заявила експерт з питань реклами лікарських засобів Ганна Григор’єва. Причина того, що найчастіше реклама замінює нам пораду фахівця, і в падінні довіри населення до лікарів. Завідувачка кафедри НМУ ім. О. Богомольця Катерина Амосова вбачає в цьому небезпечний симптом. Багато в чому, вважає вона, винна антиреклама медпрацівників і нашої охорони здоров’я, розгорнута в засобах масової інформації. На думку доктора Амосової, дивно, що за нашої економічної ситуації і фінансування медицини система охорони здоров’я ще працює, і працює непогано. І руйнувати те, що напрацьовано роками, не варто. Приміром, нашим ескулапам слід повернутися до практики виписування рецепта пацієнту. Адже сьогодні більшість ліків у аптеках реалізуються вільно, а лікар зазвичай пише назву рекомендованого препарату просто на папірці. От і виходить, що ніхто ні за що не відповідає.