І готові виставити навіть могорича журналістам, якщо через пресу допоможуть нам відправити човен тому, кому його подарували, — жартує заступник директора суднобудівного об’єднання Олександр Гузар, перебираючи папери в досить пухкій папці.

Найперший документ у ній — лист тодішнього прем’єр-міністра Росії Володимира Путіна про передачу в дарунок українським ветеранам війни підводного човна СС-310 .Столичний благодійний фонд «Славутич», попросивши навчальну субмарину-мішень в уряду РФ під час «розлучення» і поділу майна між державами, мав намір «припаркувати» його біля дніпровських берегів у Києві й облаштувати на борту музей флоту. У 1999 човен буксирували із Севастополя. Але, геть не здатний пройти шлюзування біля Нової Каховки, підводний корабель вирішили залишити на якийсь час у Херсоні, біля причалів суднозаводу. Минуло понад чотири роки. 

— Заважає він нам сильно, причал займає, де ми розміщуємо судна, що надходять на ремонт і переобладнання, — скаржиться директор підрозділу «Херсонсудносервіс» Павло Суворов. — Але щоб доставити його до Києва, потрібно не менш як півтора мільйона гривень.

Де взяти такі гроші, схоже, не знають навіть у Києві. І здається, довго ще лежати підводному човну у степовому Херсоні...

Алла БРУСИЛОВА — з причалу Херсонського суднобудівного заводу.