За селом Добрятин Млинівського району, на березі Ікви, б’є п’ятиметровий фонтан, за яким тутешні мешканці навчилися навіть прогнозувати погоду!
Як виникло це диво природи? Дуже просто. Літ десять тому до Добрятина завітала геологічна експедиція. Шукачі корисних копалин про мету свого приїзду докладно не розповідали. Лиш натякнули, що тут може бути нафтовий шлейф. І почали бурити свердловину. А по селу пішов поголос, що геологи не нафту шукають, а золото. Ажіотаж посилився, коли гвинти бура винесли на поверхню тверду породу. Сільські хлопчаки, наслухавшись побрехеньок, набрали повні мішки тих камінців, наввипередки гепали по них молотками, намагаючись знайти самородки.
Марно! Зрештою юні золотошукачі заспокоїлися. Та й поголос вгамувався. А геологи спускали бура все нижче, викопуючи то глину, то крейду, то твердіші породи. Дійшли до 300-метрової позначки. І раптом із глибини хлинула вода. Фонтан над свердловиною спочатку здійнявся метрів на десять. Згодом почав опускатися і спинився на п’ятиметровій позначці.
Звісно, геологічну розвідку припинили. Не стали робити свердловини в інших місцях. Мабуть, зрозуміли, що нема тут нафти. Місце розробки геологи, як годиться, впорядкували: заглушили трубу, метри два якої виднілися над землею.
Та через кілька літ свердловина знову зафонтанувала: заглушка проіржавіла й не стримувала напору. Б’є добрятинський фонтан і досі, створюючи мальовничу картину, даруючи приємну прохолоду у спеку. Має фонтан ще одну особливість. Про неї повідав добрятинський сільський голова Степан Лозовий, котрий часто спостерігає за водяним феєрверком:
— Щодня ходжу з дому на роботу біля фонтана. І запримітив доволі дивну його «поведінку». У хмарну погоду, особливо перед дощем, висота водяного струменя становить приблизно метри три. Коли ж надворі погожа днина чи спека, струмінь здіймається до п’яти метрів і навіть вище.
Чим це пояснити? З усіх версій найвірогідніша, мабуть, метеорологічна: тиск водяного пласта залежить від повітряного тиску. Зрештою, добрятинський фонтан ще вивчатимуть фахівці.
Як не дивно, у Добрятині не всі радіють фонтанові. Хоч він і не впливає на рівень води у тутешніх криницях, все-таки дехто із селян вважає фонтан невиправданим марнотратством, бо щогодини «в трубу» вилітають сотні кубометрів води. Тож практичні добрятинці пропонують поставити на трубу кран-гідрант. Є потреба — відкрили кран. Нема потреби — закрили.
Слушності цій пропозиції додав недавній випадок у Добрятині. Тут трапилася пожежа. Вогнеборці швидко приїхали, однак запасу води у пожежному автомобілі не вистачило. Добре, що виручив фермер Ярослав Шевчук, надав для заправки гідрант. А наскільки зручніше було б заправитися на фонтані!
