(Початок у № 156 за 21 серпня 2004 року).
4 — учений-етнограф з анекдотом:
Зустрічає якось на березі Льодовитого океану один житель Крайньої Півночі другого, а той весь у гіпсі. «Що це з тобою, однак?» — «А це моя до Олімпіади готувався, з десятиметрової вишки у воду стрибав». — «А, то це ти об лід ударився, у нас же крига скрізь!» — «Та ні, моя розумний, однак. Моя спочатку лід прорубав!» — «Ну?» — «Ну, а доки з вишки летів, вода знов замерзла!..»
3 — лікар-нарколог з анекдотом про те, як повернувся якось один його пацієнт з Олімпіади, а другий його й питає:
«Чуєш, корешу, ти в яких змаганнях брав участь?» — «У стрільбі по кабану, який біжить». — «А чого ж без медалі повернувся? Ти ж такий вправний, у вену з першого разу поціляєш!» — «А ти спробуй розбери, де в того кабана вена!..»
2 — колишній працівник ЦК КПРС з анекдотом:
Устає якось Брежнєв на засіданні Політбюро і каже: «Товариші! Пропоную членам нашого Політбюро виступити на Олімпіаді в естафеті!» — «Це як, Леоніде Іллічу?» — «Значиться, склад такий: перший етап — товариш Черненко, другий — Суслов, третій — Пельше, ну і четвертий — я!» — «Та ви що, Леоніде Іллічу, четвертий етап — це ж найважчий!» — «Правильно! Але ж їм ще до мене добігти треба!..»
1 ...Його одеські джентльмени, як дуже скромні автори, незмінно віддають якому-небудь народному анекдотові. А тому сподіваються, що на їхню адресу, претендуючи на вакантне перше місце, надійде їх чимало і під час, і після завершення Олімпіади.
Публікацію підготував Георгій Воротнюк.
