Тепло має бути стабільне й недороге. На жаль, центральне опалення з таким завданням впоратися не може, тому як альтернатива з’явилося автономне теплопостачання. Здавалося б, розв’язання проблеми знайдено: міні-котли й обігрівають, і гарячу воду дають, а головне — кошти заощаджують. На жаль, цьому новому, прогресивному способу опалення дуже важко утвердитися на ринку тепла. Про проблеми вітчизняних виробників міні-котлів наш кореспондент розмовляє с генеральним директором Лисичанського ПКПП «Термо-Златополь» Валерієм Бешенком.

— Валерію Віталійовичу, судячи зі зростання обсягів вашої продукції, міні-котельні мають неабиякий попит. Однак останнім часом точилися розмови про те, що встановлення котлів автономного опалення у багатоповерхових житлових будинках буде обмежено, оскільки вони, нібито, шкідливі для здоров’я. Це справді так?

— Ви торкнулися болючої теми. Автономним теплопостачанням я займаюся от уже три роки, і весь цей час мені періодично доводиться відбивати чергову хвилю лобіювання інтересів монополістів — тепловиків і газовиків. Крім атак, іще однією проблемою для нас став лист Головного санітарного управління України. Заступник головного санітарного лікаря С. Бережний у своєму листі на адресу санітарних управлінь областей, Києва, Севастополя і АР Крим забороняє встановлювати котли автономного опалення у багатоповерхових житлових будинках з відведенням продуктів згоряння через зовнішню стіну без облаштування вертикального димоходу. При цьому пан Бережний не забув зазначити, що державні будівельні норми ДБН В 2,5 2001-20 «Газопостачання» щодо встановлення побутових котлів з відведенням продуктів згоряння у зовнішню стіну без облаштування вертикального газоходу погодили без санепідемстанції, а пункт Ж18 цих нормативів, який дозволяє встановлення такого устаткування, не вимагає при цьому проведення державного санітарно-епідемічного контролю. Забув він про те, що обов’язковий сертифікат на опалювальне і газове устаткування існує й в ньому чітко визначено норми викидів продуктів згоряння на кожну модифікацію по окису вуглецю й окислах азоту. Сертифікат саме і видають після іспитів за погодженням із СЕС. Словом, додаткового контролю на установку апаратів, крім виконання чинних державних норм, не потрібно. 

— Поясніть, будь ласка: йдеться про котли взагалі чи тільки вітчизняного виробництва?

— В тому-то й справа, що переважно увагу звернено на українську продукцію. А чи не можна вбачати в цьому намір придушити вітчизняного виробника, реалізацію котлів, які не поступаються імпортним ані за якістю, ані за ціною, ані за технічними характеристиками? Відповідно до Конституції України, ніхто не має права монополізувати свою діяльність. Держава забезпечує захист конкуренції в підприємницькій діяльності — так сказано в Основному Законі. 

— Валерію Віталійовичу, а ви хіба не допускаєте такого, що можуть з’явитися скарги населення на те, що сусідські котли отруюють повітря?

— Протягом трьох років жодної скарги і жодного акту санепідемстанції про нібито шкідливість міні-котелень я не отримував. Натомість як депутат Лисичанської міськради розглядаю десятки скарг на незадовільну роботу центрального опалення. При тому, що наше місто вважають благополучним регіоном області. Уже хто-хто, а працівники комунальних організацій раз-у-раз порушують усі санітарні норми. От де треба шукати нехтування конституційного права людини на охорону здоров’я. Особливо там, де немає тепла роками, де люди вже зневірилися у тому, що витратне центральне опалення нарешті їх зігріє. Та поки що воно тільки «нагріває»... 

З другого боку, ви ж розумієте, що все газове опалювальне устаткування, маю на увазі міні-котли, сертифіковане Держстандартом відповідно до СНіП і ДБН, які регламентують застосування його у квартирах багатоповерхових житлових будинків для поліпшення санітарно-гігієнічних умов.

— А що буде, якщо відбудеться масове від’єднання споживачів від центрального опалення? Чи зможуть центральні котельні працювати в потрібному режимі? Мабуть, працівники комунальних підприємств саме такої ситуації і побоюються.

— Такі побоювання зовсім необґрунтовані. Повірте фахівцям: зменшення навантаження в системі опалення поліпшує гідравлічні і теплотехнічні характеристики системи опалення. Отже, треба знижувати їхню енергоємність. А взагалі мушу зазначити: щоб не було необґрунтованої самодіяльності, необхідний грамотно розроблений документ під назвою «Єдиний порядок видачі техумов і погоджень», при складанні якого слід врахувати усі важливі нюанси, а також усунути все, що ускладнює оформлення. У даному ж випадку, мені здається, лист-роз’яснення Держкомбуду побудовано так, щоб спрямувати споживача по довгому колу погоджень і виключити бажання використовувати своє право на вибір постачальника теплової енергії. А таке право, до речі, закріплено законодавчо Конституцією України.

— Кому вигідна ситуація, що створилася?

— Передусім газовикам. Установка газових котлів індивідуального опалення вимагає обов’язкової наявності лічильників, і тому безроздільне монопольне панування протягом десятків років над газовою трубою і засувкою в умовах ринкової економіки порушується всі частіше. А газовики бояться втратити пріоритет у розподілі газу за кількістю. Вони, звичайно, не зацікавлені у скороченні поставок блакитного палива, оскільки одержують гроші за кількість спожитого газу. Тому в багатьох містах і районах України за лист Держкомбуду вхопилися, наче потопаючий за соломину, довільно визначаючи, де «мона», а де «не мона» ставити котли. Тим самим грубо порушується наказ НАК «Нафтогаз України» №79 від 26.03.2001р. «Порядок доступу до газорозподільної системи», п.3.31 якого дозволяє додаткове під’єднання споживачів у межах її пропускної здатності. Одне слово, все, пов’язане з дією згаданого листа Держкомбуду, я розцінюю як добре спланована акція лобіювання інтересів псевдомонополістів — теплокомуненерго і газовиків, котрі, як на мене, не вдосконалюються в наданні важливих комунальних послуг, а працюють за методом «не пущать».

— Валерію Віталійовичу, але ж це вже справа Антимонопольного комітету України?

— Безперечно. Я звертався до цієї шановної інстанції. Ну то що? Антимонопольний комітет мені повідомив, що Держкомунгоспові зроблено зауваження про неприпустимість заборони на встановлення автономних систем опалення з допомогою адміністративних важелів. Одне слово, пальчиком насварилися і на цьому свою місію закінчили. Вважаю, що за даної ситуації розмова повинна йти про створення державної програми Кабінету Міністрів про перехід на автономне опалення з міні-котлами в квартирах і локальне опалення об’єктів і будинків міні-котельнями. Гадаю, нові ініціативи Держкомітету з енергозбереження доведуть необхідність такого кроку.

— Якого ж зрештою можна дійти висновку?

— А висновок такий. Ані лист заступника головного санітарного лікаря С. Бережного, ані роз’яснення Комітету з житлово-комунального господарства не є нормативними документами, зареєстрованими в Мін’юсті, вони суперечать статті Конституції України, а значить, незаконні. Це передусім підтверджує відповідь Міністерства юстиції № 324-45-303 від 23.04.2004 р. на адресу Асоціації інженерів енергоефективних технологій України з приводу оцінки дій, що випливають із згаданих листів. У відповіді чітко визначено: «Листи не є нормативно правовими актами і не повинні містити нові правові норми». Отож, як казав Остап Бендер, кодекс слід поважати.

Луганськ.