Братів по розуму ми винищили?
У питаннях моральності гуманізм є, мабуть, найважливішим досягненням людей, найбільше виділяючи їх з-поміж інших біологічних видів. Але, схоже, що людяність, а саме так термін перекладається з латини, людству була властива аж ніяк не завжди. Багато вчених сьогодні схиляються до думки, що мамонти вимерли не внаслідок природних катаклізмів, а були знищені нашими предками. Але це, як кажуть, ще півбіди. Деякі дослідники вважають, що серед первородних гріхів виду, що носить горде ім’я людини розумної, зустрічаються вчинки ще жахливіші.
Ми шукаємо братів по розуму в далеких всесвітах, але з’ясовується, наші предки цілковито знищили весь розумний вид, з яким прожили на планеті не одну сотню тисячоліть. Початок явищу, яке ми сьогодні називаємо геноцидом, було покладено майже 30 тис. років тому. Тоді гомо сапієнс зіткнувся з відмінними від нас біологічно розумними істотами і знищив їх, щоб звільнити собі життєвий простір.
Їх заведено називати неандертальцями. Протягом сотень тисяч років вони населяли Європу і частину Азії. Їхні обличчя мали риси, котрі ми і сьогодні за звичкою зараховуємо до примітивних: вдавлене назад підборіддя і великі надбрівні дуги, дуже масивні щелепи. Але голова їхня була більша за нашу, бо вміщала значно об’ємніший мозок. Навіщо їм був потрібний такий потужний розумовий апарат, ми не знаємо.
Середній зріст чоловіків становив 1.65 м, жінки були нижчі на 10 сантиметрів. Але при цьому чоловіки важили близько 90 кг, це був справжній згусток м’язів. Руки і ноги їхні були трохи по-іншому влаштовані: коротшими були у них передпліччя і гомілки. Найнезвичайнішою деталлю їхньої зовнішності був ніс: широкий і водночас з горбочком, до того ж піднятий доверху. З таким носом неандерталець міг сміливо вдихати найхолодніше повітря, не боячись застуди. Його обличчя повинно було справляти горде і страхаюче враження.
Усе, що ми про них знаємо, дає змогу називати неандертальців людством, у повному розумінні цього слова, котре створило власну культуру, яка радикально вирізняє їх від світу інших гомінідів і від світу тварин. Вони знали вогонь, виробляли кам’яні знаряддя. До того ж їхня техніка обробки каменю не була схожа на ту, яку використовували наші предки, представники роду гомо сапієнс.
Виходить, ми і вони черпали свої навички і знання з різних джерел. Подорожуючи світом, проникаючи іноді з Європи на Близький Схід, до Палестини, неандертальці не виготовляли знаряддя на місці, а за сотні кілометрів несли із собою камені, оброблені якимись майстрами на їхній далекій батьківщині. 40 тис. років тому неандертальці почали ховати своїх мертвих. Жодні попередники або родичі людини не робили цього — лише ми і неандертальці.
Водночас у них з’явилися примітивні прикраси: підвіски із зубів тварин. Для них не чужі були альтруїзм, повага до старшого. Серед останків неандертальців було знайдено скелет чоловіка віком 50 років, за тодішніми мірками, це була дуже стара людина. У нього не було жодного зуба. Харчуватися він міг лише якщо хтось із близьких пережовував за нього їжу і у такий спосіб годував того, хто користувався повагою і турботою члена племені.
Невідомо, чи вміли вони розмовляти. Будова їхнього піднебіння така, що воно цілковито могло дозволити неандертальцям володіти мовою. Вони були природженими мисливцями і полювали групами. Дієта їх була доволі одноманітною. Мабуть, вони збирали корені і плоди. Але в основному харчувалися м’ясом. На стоянках неандертальців знаходять здебільшого ретельно роздроблені і обгризені кістки різної дичини. А ще —так само «оброблені» кістки кроманьйонців — предків сучасних людей. Утім, на кроманьйонських стоянках знаходили достоту так обгризені кістки неандертальців.
Вважають, що неандертальці і люди почали полювати один на одного приблизно 40 тис. років тому. Тоді перші представники нашого виду з’явилися в Європі, вотчині неандертальців. 10 тис. років тривало співіснування на одній території двох видів людей. Ще приблизно 30 тис. років тому останні представники цього племені мешкали на самому півдні Іспанії, в районі Гібралтару, у Піренеях і горах Далмації. Потім неандертальці зникли без сліду. А ми залишилися.
Протягом багатьох десятиліть з 1856 року, коли в долині Неандерталь у Німеччині було вперше виявлено останки цих істот, вони вважалися найближчими родичами і попередниками людини. Малося на увазі, що неандертальці на якомусь етапі плавно перетворилися на сучасних людей, а ті, хто не перетворилися, так само плавно зникли у результаті природного добору і конкуренції між досконалішим і примітивним видами.
Але генетичні дослідження останнього часу показують, що розходження у генах між неандертальцями і сучасною людиною занадто великі, щоб вважати їх родичами. Це були два різні біологічні види, які походили від різних гілок древніх гомінідів. Згідно з видовими законами, вони не могли змішуватися і давати спільне потомство. Неандертальці, отже, являли собою особливий вид розумних істот, породжений еволюцією життя на Землі.
На думку прихильників нової теорії, у боротьбі, а вона була запеклою, наші предки використовували перевагу у комунікації. Припускають що, володіючи більш високим рівнем соціалізації, вони могли домовлятися між собою, координувати дії окремих груп проти спільного ворога. Неандертальці жили замкнутіше і, зважаючи на все, неохоче вступали в контакт із собі подібними.
У матеріальному плані людство не запозичило від нещасливих конкурентів практично нічого, що залишило б сліди. Хоча деякі вважають моду на прикраси їхньою спадщиною. Крім того, хто знає, якщо вони могли говорити, що розповідали неандертальці, бранці або гості, біля багаття багатьом своїм щасливішим суперникам? І що з тих розповідей залишилося у віруваннях або міфах нинішніх народів Землі?
