У відставку змушений піти головний банкір Німеччини 61-річний Ернст Вельтеке
Він опинився в центрі великого скандалу після того, як у тутешніх засобах масової інформації з’явилося повідомлення, що його чотиридобове перебування разом з сім’єю в берлінському готелі-люкс «Адлон» два роки тому з нагоди презентації євро оплатив — 7660 доларів — приватний Дрезднер банк. Пізніше з’ясувалося, що в такий спосіб йому надавалися також інші послуги і розваги. Зокрема, витрати за гостини на знаменитому Віденському різдв’яному балу взяв на себе Австрійський федеральний банк.
Що для французів — Бог, то для німців — Бундесбанк: репутація його голови має бути кришталево чистою. Прокуратура Франкфурта-на-Майні негайно відкрила кримінальну справу проти Вельтеке і Дрезднер банку про «початкову підозру в корупції». Хоч Федеральний банк є незалежним фінансовим інститутом, його шеф призначається кабінетом міністрів. Тобто він є політичним чиновником, котрим суворо заборонено користуватися послугами, що можуть бути оцінені як хабар чи підкуп. Тим паче що Ернст Вельтеке був ще й членом директорату Європейського центрального банку від Німеччини, де мав один голос.
Тому уряд, який підтримала також опозиція, поставив перед Вельтеке вимогу — піти у відставку, що він і виконав. Хоч екс-шеф німецького центробанку не відчуває себе винним, бо в банківському світі фінансування за рахунок сторони, котра запрошує, вважається звичайною справою.
Тим часом подейкують, що «справа Вельтеке» була зорганізована, оскільки чимало спостерігачів убачають у ній спроби уряду ФРН взяти під контроль фінансову політику незалежного центрального банку. Підстави робити такі висновки з’явилися після дискусій щодо «золота народу», котре зберігається в центробанку. Слід відзначити, що серед світових центральних банків Бундесбанк має другий за величиною золотий запас, котрий оцінюється в 46 млрд. євро. Частку його уряд пропонував продати з тим, щоб одержані кошти спрямувати на розвиток німецької науки, котра давно того потребує.
Екс-голова банку Ернст Вельтеке виступав проти такого використання золотого запасу, бо, по-перше, для цього немає відповідної статті в німецькому законодавстві. По-друге — такий запас ніколи не обтяжливий і, зрештою, як заявив Вельтеке, він належить не тільки вченим, а й «усьому народу».
Утім, кажуть, що не це є головною причиною відставки Вельтеке: уряд уже давно бачить на цій ключовій посаді в центробанку інших і власних кандидатів. Досі називалося їх два. Це — колишній голова МВФ, а нині державний секретар міністерства фінансів Кай Кох-Везер, а також держсекретар міністерства економіки Альфред Таке.
Що саме стало причиною відставки шефа центробанку — ніхто напевне сказати не може. Але вже укотре в Німеччині вибухають скандали саме через спокусу можновладців поласувати за чужий рахунок. Найдивовижніше, що, маючи можливість оплачувати такі послуги самостійно, високопоставлені посадовці не так уже й рідко не можуть втриматися, щоб не спробувати саме безплатного «сиру», котрий, зазвичай, лежить у мишоловці.
Франкфурт-на-Майні.
