Закон «Про розвиток автомобільної промисловості України», прийнятий Верховною Радою, виносили на розгляд парламенту кілька разів. Вносилися поправки, тривали суперечки, врешті-решт —проголосували. Дехто був задоволений, хтось — не дуже. Відправили на підпис до Президента. Але буквально за тиждень отримали назад. Президент порадив до кінця захищати українського виробника і внести відповідні правки до документа. Проголосували ще раз. Нині наслідки прийняття закону широко обговорюють у колах автомобільних виробників.
Автовиробники з приводу нового закону налаштовані досить оптимістично і вже виступили із заявою про підтримку документа й висловили упевненість, що саме він сприятиме становленню вітчизняної автомобільної промисловості та активізації її розвитку. Вони, разом з групою депутатів — авторів закону, очікують лише позитивних наслідків. Насамперед, звичайно, для українських підприємств.
«Ми, провідні виробники автомобілів, мотоциклів, комплектуючих виробів та запасних частин... вважаємо, що, нарешті, вдалося створити необхідні законодавчі передумови для відродження в Україні автомобільного виробництва, для збільшення обсягів випуску та підвищення експортної привабливості вітчизняної продукції», — йдеться у відкритій спільній заяві ХК «АвтоКрАЗ», ЗАТ «ЛАЗ», ЗАТ «ЗАЗ», ВАТ «Київський мотоциклетний завод», ЗАТ «Росава».
— Закон дуже прогресивний і ґрунтовний, він охоплює великий спектр виробників. І не лише виробників автомобільної техніки, — вважає голова правління ЗАТ «Запорізький автомобілебудівний завод» Олег Папашев. — Головне, що від його запровадження виграють виробники комплектуючих. А це — тисячі українських підприємств. Вони одержать можливість на пільгових умовах модернізувати виробництво, а також, що дуже важливо, серйозні перспективи на одержання замовлень в Україні.
Безумовно, від введення закону виграють навіть звичайні складальники автомобілів. Оскільки вони отримають можливість використовувати імпортні частини, адже згідно з документом, ставка мита на машинокомплекти має бути встановлена нижча за ставку на ввезення готового авто. Тому буде зиск складати в Україні іномарки. Досі такої можливості не було, бо ставки ввізного мита на готові автомобілі були нижчі за ставки ввізного мита на машинокомплекти. Досі в Україні могли складати лише російські авто в рамках Угоди про вільну торгівлю з Росією та іномарки підприємств, які діють у вільних економічних зонах. Тепер такі можливості мають підприємства на всій території України.
Щодо підприємств-суміжників, їхні перспективи цілком залежать від автозакону й практично невід’ємні від майбутнього самих автовиробників. Про це сказав голова правління АТ «Мелітопольський завод «Автокольорлит» В. Єременко:
— Лише виробнича діяльність Запорізького автозаводу в 2001 році врятувала нас від безробіття. Вже наступного, 2002 року «Автокольорлит» виробив товарної продукції на суму понад 23 млн. грн., минулого року — лише за програмою співробітництва із ЗАЗом — удвічі більше. А, за прогнозами на цей рік, передбачуваний показник збільшиться ще вдвічі. Усі ці результати дають можливість оцінити особливу вагу співробітництва нашого підприємства із ЗАЗом».
Також важливим для держави є підвищення ввізного мита, вважає Олег Папашев. По-перше, істотно збільшаться надходження до держбюджету від імпорту. По-друге, виграють вітчизняні виробники, оскільки автомобілі, вироблені в Україні, будуть дешевші і отримають цінову перевагу. Водночас опоненти закону теж не залишаться ображеними. Усі підприємства отримають додаткові преференції, щоправда, за умови підтвердження серйозності намірів стосовно розвитку повномасштабного виробництва і створення нових робочих місць.
— Але, певно, саме це їх і лякає. А також те, що справжні виробники уже спинаються на ноги, і з ними вже доводиться рахуватися на ринку, — каже керівник ЗАЗу.
Один із співавторів закону народний депутат України Ярослав Сухий зазначає, що положення цього законодавчого акта для України забезпечують уникнення подальших суперечностей із Європейським союзом та Світовою організацією торгівлі стосовно автомобільної галузі, запроваджують прийняті у світовій практиці методи державного стимулювання виробництва, сприяють покращанню інвестиційного клімату в галузі та забезпечують достатній рівень захисту ринку одним із методів тарифного регулювання — коригуванням ставок ввізного мита на імпортну продукцію.
— Важливо, — стверджує він, — що в законі втілено не якийсь окремий захід локального впливу на підприємства, а комплексний підхід до регулювання автомобільної промисловості та ринку в цілому. Лише такий підхід може дати необхідний позитивний ефект для галузі. Якщо вилучити із закону принаймні одне з ключових положень (наприклад, про критерії визначення країни походження автомобілів і комплектуючих, як це було зроблено під час другого читання), наслідком могло б стати падіння виробництва у автомобілебудуванні, зменшення надходжень до бюджету й втрата тисяч робочих місць одночасно в кількох галузях промисловості.
Народний депутат зазначає, що заходи стимулювання автомобільних підприємств і методи захисту внутрішнього ринку, які містяться в законі, є мінімально прийнятними для України, навіть недостатніми. Митні ставки на рівні 15—20 відсотків не можна вважати захисними, коли відомо, що іноземні інвестори готові інвестувати у виробництво на території країни замість імпорту готової продукції при ставках мита не менш як 30—35 відсотків. (Доводить це твердження приклад сусідньої Польщі, де рівень аналогічних ставок сягає 40—50 відсотків).
На підтримку закону висловилися також галузеві профспілки, Українська спілка промисловців та підприємців. За словами президента Запорізької обласної спілки промисловців і підприємців, роботодавців «Потенціал» Петра Ваната, «запорізькі промисловці та підприємці з задоволенням сприйняли результати парламентського голосування 18 березня стосовно Закону «Про розвиток автомобільної промисловості України». Цей закон у разі його підписання буде працювати на всю економіку країни, а не на кілька заводів, про що весь час повторювали опоненти законопроекту».
Автовиробники — КрАЗ, ЛАЗ, ЗАЗ, Київський мотоциклетний та заводи — виробники комплектуючих одностайні у своєму переконанні: Закон «Про розвиток автомобільної промисловості України», поряд із Декларацією про державний суверенітет та Конституцією України, може увійти в історію України як відправна точка її перетворення на економічно розвинену європейську та світову державу з міцним високотехнологічним промисловим сектором.